Щодо російських виборів маємо бути принциповими реалістами

Пʼятниця, 16 вересня 2016
07:45

Газета по-українськи

Політика

Щодо російських виборів маємо бути принциповими реалістами

1
Коментувати
Роздрукувати

Політика України відносно Росії та війни з нею подекуди нагадує про свою непослідовність. Черговою ілюстрацією є заборона на проведення на українській території виборів до Держдуми РФ – вони відбудуться 18 вересня.

Як на здоровий глузд, виборів країни-­окупанта бути в Україні не може. Однак той же здоровий глузд зґвалтували ще 2014 року, коли Київ не розірвав дипломатичних відносин із Москвою. Всупереч міжнародній практиці, анексії Криму та агресії на Донбасі. Відтоді ми час од часу підриваємося на розставлених власноруч мінах. Як і цього разу.

Бо якщо з Росією існують дипломатичні відносини, то заборона проводити вибори на територіях її дипломатичних представництв має дивний вигляд. Щодо них Україна змушена дотримуватися Віденської конвенції про дипломатичні зносини. Зокрема, не перешкоджати доступу російських громадян на територію посольства й консульств і гарантувати безпеку установ.

Нещодавно мала місце ще одна подібна ситуація. У Празі відкрили представництво ДНР. Українське МЗС надіслало чехам ноту протесту з вимогою “вжити необхідних заходів для перегляду рішення регіональної влади щодо фактично відкриття “представництва” терористичної організації”. Однак Україна досі не визнала сепаратистсько-російські утворення терористичними. АТО в нас є, але терористів офіційно немає. У лютому 2015 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект, де ДНР і ЛНР запропонували визнати терористичними. Однак на тому все й скінчилося. Апелювати до світу, але самій робити нелогічні чи суперечливі кроки – це традиційний стиль української влади.

У ситуації з виборами до російської Думи Київ має дотримуватися принципової, але реалістичної позиції. Зрозуміло, Україна не повинна визнавати це голосування і легітимність майбутньої нижньої палати російського пар­ламенту, оскільки участь у виборах бере анексований Крим. На півострові по мажоритарних округах і за партійними списками оберуть вісьмох депутатів.

Але світ російські вибори в цілому визнає. Захід не піде на новий виток політичної конфронтації з Москвою та витіснення росіян із парламентських структур міжнародних організацій, фактичну політичну ізоляцію РФ.

Україні важливо, аби ці вибори не ­посприяли неформальному узаконенню анексії Криму. Навпаки, щоб вони стали нагадуванням про брутальне порушення Москвою 2014 року міжнародного права. Потрібно, аби провідні світові гравці й міжнародні організації довели незмінність позиції щодо Криму, не визнали голосування на півострові й наголосили на безперспективності планів Путіна щодо узаконення анексії. Досягнення відповідних оцінок виборів у Криму, прийнятних для нас формулювань і дій – це питання не публічних заяв Порошенка чи популістської й нереальної заборони голосування в російських консульствах на українській території. Повинна ефективно працювати “тиха” дипломатія. Нехай таку роботу обтяжують помилки України щодо зовнішньої політики на російському напрямку. Але політику цю слід нарешті поступово змінювати.

Источник