“Вірмени шаленіють: при владі – злодії, нами керує диктатор”
Вівторок, 13 вересня 2016
13:46
“Вірмени шаленіють: при владі – злодії, нами керує диктатор”
Автор: eap-csf.eu
Овсеп Хуршудян
Цього року Вірменією прокотилися масові протести. Основні вимоги – відставка президента Сержа Саркісяна та вихід з-під російської залежності у політиці та економіці. Точкою відліку загострення антиросійський настроїв став вибух замороженого конфлікту в Нагірному Карабаху 2 квітня. Тоді Москва заявила про продаж важкого озброєння Азербайджану.
“За останні п’ять років Росія продала Азербайджану найновішого озброєння на 5 мільярдів доларів. Для порівняння – другий рік наше керівництво не може добитися отримання в кредит озброєння всього на 200 мільйонів доларів. Це штовхає Вірменію на колосальну гонку озброєння, що вимотує країну, – розповів Gazeta.ua громадський діяч та член опозиційної парламентської партії “Спадщина” Овсеп Хуршудян. – Водночас Росія по-всякому перешкоджає розвитку у Вірменії воєнної промисловості, щоб і в цьому від неї залежала. Вірменія передала Росії гігантів воєнпрому, завод “Марс” та науково-дослідний інститут “Мергелян”. Вони були успішно задушені Москвою, і фактично простоюють.
Щоб підтримати Вірменію і не допустити її повної залежності від Росії, деякі країни НАТО допомагають у переозброєнні й переоснащенні нашої армії. Захід залишає двері відкриті, щоб на випадок переорієнтації країни, база та інфраструктура були готові. Це призводить до нервової реакції Кремля”.
Читайте також: У результаті зіткнень в Єревані постраждали 45 осіб
Соціологічні дослідження показують, що рівень антиросійських настроїв серед вірмен зріс за два останні роки з 12% до 82%.
Автор: Ельдар Сарахман
Рубен Рушанян
“Вірмени шаленіють, – розповідає у власній майстерні 77-річний Рубен Рушанян, майстер народних інструментів. Працює у підвалі житлового будинку спального району Єревана. – При владі – злодії. Нами керує диктатор. Ти говориш людині в очі, що сорому не має, плюєш в обличчя. А він каже: дощ іде. В такому випадку нічого не поробиш. Тільки – розстріл.
У 1990-х тут були такі, що всіх злодюг ганяли. Але їх винищили. Залишилися дідугани, діти та хворі. Нема чоловіка з великими яйцями, що став би лідером для усіх. Опозиція продажна – ділить між собою гроші, отримані від влади. Хіба “Сасна Црер” люблять батьківщину”.
Портретами членів опозиційного угруповання “Сасна Црер” обвішані паркани та стовпи вірменської столиці. Це бородаті чоловіки, у військовому, тримають зброю. Зараз до 20 з них перебувають у в’язниці після того, як захопили будинок полку патрульно-постової служби на околиці міста 17 липня. Вимагали випустити з ув’язнення свого лідера та учасника Карабаської війни Жирайра Сефіляна. Звільнення будівлі та заручників супроводжувала стрілянина. Двох поліцейських убили. Лідери повстанців отримали важкі вогнепальні поранення. За два тижні здалися, аби уникнути більшого кровопролиття.
Підтримати “Сасна Црер” вийшли на вулиці пересічні єреванці. Їх розганяли світошумовими гранатами та водометами. На журналістів нападали групи чоловіків у цивільному. Били їх та пошкоджували техніку.
“Ми багато не хочемо. Хочемо просто трохи краще жити, – говорить художниця Цовінар Тадевосян, 46 років. Брала участь в антивладних протестах. – Хочемо, щоб наші землі, які постійно під прицілом, отримали спокій. Останні невдоволення людей також пов’язані з існуванням під Росією.
Так довго не може тривати. Люди випили останню краплю”.
Повний репортаж про життя у Вірменії читайте в найближчих номерах журналу “Країна” та стежте за анонсами на Gazeta.ua
Об авторе
