Кому війна, а кому щастя. Про фіктивних пенсіонерів-переселенців
|
Біля банкоматів у прифронтовій зоні черги… Так, в чергах стоять і наші бійці, що задоволено отримують підвищену в 2 рази з січня зарплату, але основний контингент – пенсіонери… І не прості пенсіонери, а приїжджі…
Не секрет, що значна частина переселенців – фіктивні…
Вони реєструються як переселенці, але і далі живуть на окупованих територіях. Підконтрольні Україні території їм потрібні не лише для отримання пільг і гуманітарки для переселенців, а й для трьох інших задач:
– отримати пенсії в додаток до тієї що з бюджету РФ платять окупанти,
– закупитися тими товарами, що у нас дешевші – а це майже всі,
– поміняти гривні на рублі за реальним, а не заниженим як у окупантів, курсом…
Серед цих фіктивних пенсіонерів-переселенців є і ті, хто досі працює… Працює на ворога…. І, навіть, воює проти нас…
Не фантазуйте, що пенсіонери на Донбасі виключно 70-річні бабці з пенсією в 1200 гривень. Тут серед пенсіонерів є чимало і 50-річних з пенсією в 7000 гривень. Ті, приміром, що мають правдивий чи фіктивний гірський стаж.
Отакий ватний патріотизм на 2 пенсії.
Чи хочуть ці пенсіонери миру і повернення окупованих територій під руку Києва? Далеко не всі. Деякі з них відверті яструби.
Хто ж їм платитиме 2 пенсії…
Наші, справжні переселенці-пенсіонери, розповідають, що “потойбічні” відверто хизуються, як їм добре тепер – і 2 пенсії, і гуманітаркою завалюють з обох боків… Кому війна, а кому щастя.