Одне неписане правило української політики
|
Загалом, є одне неписане правило української політики.
Почав брехати – бреши з фантазією та постійно. Не розмінюйся на напівправду.
Типове інтерв’ю “середнього” українського депутата має виглядати десь так
Є будинок?
– немає.
– Де живете?
– Друзі пустили пожити.
– У триповерховий маєток? –
У мене гарні друзі.
-А це не корупція, жити за чужий рахунок?
– Я плачу з зарплати за комуналку.
– І зарплати депутата вистачає?
– А я не палю електрику і читаю при свічах.
– а де телефон заряджаєте?
– У машині. – Власній?
– Орендованій.
– І скільки обходиться оренда?
– не знаю, платить дружина.
– а звідки гроші у дружини?
– не знаю, у нас у родині взаємна довіра, такі речі питати не ввічливо.
– а навіщо вам спорткар?
– аби встигати на зустрічі з виборцями.
– то чого давно виборці вас не бачили?
– не встигаю через погані дороги, ганьба автодору!
– а от у вас банківський рахунок на кілька мільйонів, де взяли гроші?
– виграв у лотерею. – яка неймовірна вдача! – жодної вдачі, я вирахував математично успіх.
– то поділіться схемою.
– вона вже не спрацює.
– а навіщо вам гроші?
– допомагати нещасним.
– то чого досі їх не роздали нещасним?
– а раптом завтра зустріну когось ще більш нещасного, ніж сьогодні, а грошей вже не буде.
– ви відпочивали за межами України?
– ні, я копав картоплю на дачі. – а от вас сфотографували в Іспанії.
– я їздив на перемовини з питань тимчасово окупованих територій.
– але там вони у цей час не проводилися!
– Це все на рівні спецслужб, дуже секретно, я вам вперше розкрив ексклюзив.
– то про що домовилися?
– а от це я не маю права розголошувати…
– проти вас порушували справу?
– це було за злочинної влади.
– але ж справа була за хабар?
– немає меж підступності псів режиму.
– але ж вас тоді випускали за станом здоров’я.
– я сильно хворів. – а зараз?
– одужав. – Як?
– Багато молився…
І що саме цікаве, такому – повірять. Адже досі ж вірили!