“Поховав і роками оплакує дружину, хоча має сина від її рідної сестри” – Олександр Ігнатуша про свою роль
Четвер, 01 вересня 2016
16:48
“Поховав і роками оплакує дружину, хоча має сина від її рідної сестри” – Олександр Ігнатуша про свою роль13
Фото: Василь Слюсар
– Сільський скульптор та різьбяр Олександр поховав і роками оплакує дружину. Хоча має сина від її рідної сестри. З кімнати жінки зробив молитовню. Це поважний чоловік, має хороший будинок. У власній майстерні робить труни та пам’ятники, – розповідає про свою роль у фільмі “Осінні спогади” актор Олександр Ігнатуша.
Перший показ цієї стрічки відбувся 24 серпня на відкритті Міжнародного кінофестивалю “Місто Мрії” у Рівному. Картину спільно знімали Україна, Іран та Чехія. У прокат вийде у другій половині вересня.
Автор: Василь Слюсар
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гран-прі кінофестивалю отримав фільм про пограбування букмекерської контори
– Після смерті сестри Наталка допомагає Олександру у господарстві. Вона без взаємності закохана у чоловіка, – продовжує Олександр Ігнатуша. – Згодом він наймає на роботу пораненого солдата, музиканта Толю, щоб було не так самотньо. Дружбі чоловіків приходить кінець, коли в їхньому житті з’являється біженка з Іраку – Іма. Після стресів дівчина тимчасово втратила мову. На неї чекає операція з відновлення зору. Її результат повністю змінить долі героїв.
У фільмі також знімалися Дмитро Лінартович, Тетяна Юрікова, Галина Яблонська та іранська актриса Назанін Ахмадишахпоурабаді.
– Фільм про кохання, а до головної героїні, іранської актриси Назанін, не можна ні торкнутися, ні обійняти, – каже актор Дмитро Лінартович. Виконує у стрічці головну чоловічу роль. – У перший день зйомок вийшов конфуз. Коли Назанін під’їхала на авто до готелю, водій подав їй руку, щоб допомогти вийти. Актриса зніяковіла. Поруч був режисер Алі Фахр Мусаві, він пояснив, що за традиціями іранського народу до жінки не можна торкатися.
Автор: Василь Слюсар
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Три українські картини боротимуться за “Оскар”
– У стрічці мінімум діалогів. Про душевні переживання та почуття героїв більше говорять їхні очі та вчинки. Назанін уперше була в Україні, її все цікавило: наш побут, їжа, те, як у нас святкують традиційні свята. Вся знімальна група впродовж місяця жила тим самим життям, що і селяни. Були певні незручністі – інколи навіть “до вітру” треба було виходити у двір. Хоча мені після кількох місяців спаратанських умов на Рівненському полігоні, де я проходив вишкіл для відправки в зону АТО, зйомки у фільмі були наче позачергова відпустка. Входити в образ воїна потреби не було. Я сам на той час був таким самим воїном, як і мій герой. У фільмі є епізод, де я переглядаю фотографії своїх фронтових побратимів. Так-от, усі ті фото – справжні.
Продюсер стрічки Віктор Вільгельм, чех за походженням, проживає в Україні. Каже, що спочатку хотів знімати французьку історію, та для цього йому не вистачало грошей. Тому сценарій вирішили переробити і перенести дію в Україну.
– Колись я прочитав слова мого улюбленого письменника Габріеля Гарсіа Маркеса: “Якщо ти закохуєшся – це означає, що ти молодий, якщо ні – ти вже старий!”. Я завжди роздумував над ситуацією: що трапиться, коли в молоду красиву дівчину одночасно закохаються старий і молодий чоловіки? – говорить режисер фільму Алі Фахр Мусаві. Одружений із українкою, живе між Україною і Чехією.
Автор: Василь Слюсар
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Венеціанському фестивалі покажуть фільм “Історії Ісуса” в технології віртуальної реальності
Зйомки фільму “Осінні спогади” проходили у Трускавці та в селах Дрогобицького району, зокрема, в селі Доброгостові. Це на кордоні із Євросоюзом.
Бюджет стрічки – $250 000.
– У будинок, де моя героїня підробляє домогосподаркою, і вважає його по праву своїм, прибуває солдат, поранений в АТО, – розповідає актриса Тетяна Юрікова. У фільмі виконала роль Наталки, сестри покійної дружини столяра. – Олександр, господар будинку, знаменитий на всю округу столяр із золотими руками, приймає бійця підмайстром. Той не гребує навіть дуже важкою роботою, бо це дозволяє трохи переключитися після пережитого. Одного разу, односельці знаходять в лісі дівчину без свідомості. Моя героїня – Наталія, наполягає на опіці над нею. Цю дівчину звуть Іма – тендітна, полохлива і дикувата, вона відмовчується і, схоже, має проблеми із зором. Наташі навіть у голову не могло прийти, що вона своїми ж руками запрошує у будинок конкурентку, – каже актриса.
У другій половині вересня фільм запустять у широкий прокат в Україні, Ірані і Чехії.
Об авторе
