Без чого не можуть обійтися ті, що ніяк не відійдуть від магічного впливу російської мови

Олександр Данилович Пономарів

Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, що відстутність активних дієприкметників є не вадою, а морфологічною особливістю української мови, яка підкреслює народну основу її виникнення

Читачка Поліна просить порекомендувати сучасні, а не “історично-галицькі” словники української мови.

Я не знаю, про які саме “історично-галицькі” словники зневажливо висловлюється читачка. А сучасні словники – і тлумачні, й перекладні – видає Інститут української мови НАН України.

Слово володілець у деяких словниках подане з позначкою “рідко вживане”. Але я гадаю, що без нього цілком можна обійтися, досить власника.

Коли йдеться про документ під час посадки на літак, то ліпше використовувати посадковий, а не посадочний талон. Порівняйте: станція метрополітену в Києві Виставковий (а не виставочний) центр.

Володимир Пархоменко бідкається, що українській мові бракує активних дієприкметників теперішнього часу на -чий. Відсутність їх, на думку читача, обмежує можливості нашої мови.

Насправді це не так. Це не вада, а морфологічна особливість української мови, як і всіх літературних мов, що виникли на народній основі, наприклад, також новогрецької.

Без таких активних дієприкметників не можуть обійтися тільки ті, що ніяк не відійдуть від магічного впливу російської мови з її господствующими, дрожащими, жизнеутверждающими, млекопитающими, нержавеющими, окружающими, пресмыкающимися, разрушающими, страдающими й под.

Замість активних дієприкметників теперішнього часу в українській мові є прикметники: гальмівний, життєствердний, нержавний, навколишній, панівний, руйнівний, стражденний, чарівний. Або іменники: відпочивальник, вступник, завідувач, командувач, плазун, ссавець тощо.

Щогодини пишемо разом, але що дві години, що три дні, що п’ять років – роздільно, бо з числівниками що не поєднується.

Кілька запитань від читача Олексія.

Чи потрібно виділяти комами такі складники речень, як тим не менш, більше того, до того ж, а все ж.

Як правило, ми виділяємо їх комами, крім останнього. Наприклад: “Більше того, дощі не припинилися до кінця травня”. “А все ж він погодився приїхати”.

Чи українське слово змазка, яке використовують лікарі?

Його вживають не тільки лікарі. Це жирна речовина, що нею покривають якусь поверхню. Дія – змазувати, а речовина – змазка. Слово українське.

Чи нормативний вислів: “Якби знаття, то цьому можна було б запобігти”?

Цілком нормативний. Наприклад, у збірці українських прислів’їв та приказок є таке: “Коли б знаття, де впаду, то б соломки підіслав”.

Маємо в продажу чи маємо в продажі?

Можливі обидва варіанти, але в практиці закріпився перший: маємо в продажу.

Источник