“Стакан розбрату”. Конфлікт Авакова та Саакашвілі – це криза в найвищому керівництві України



Facebook/Арсен Аваков

Під час скандальної “перепалки” Авакова із Саакашвілі

Під час засідання Національної ради реформ голова Одеської облдержадміністрації Михеіл Саакашвілі та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков звинуватили один одного в корупції. Емоції зашкалювали. І Аваков жбурнув у Саакашвілі склянкою з водою. Минулося без травм, однак, президент закрив засідання.

Але суспільство, яке тільки-но цього тижня чуло запевнення, що всі гілки влади у нас єдині, знову почало гадати: то чи вистоїть постреволюційна коаліція під натиском цієї бурі? Чи все йде до нових виборів? Про “склянку розбрату” ідеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

Приводом для сутички стали підозри силовиків, що Михеіл Саакашвілі лобіює інтереси російського бізнесу в майбутній приватизації Одеського припортового заводу.

“Конфлікт виник через Одеський припортовий завод, великий ласий шматок. Зрозуміло, що і Саакашвілі, і його найближче оточення, звичайно, зацікавлені в тому, щоб відбувся продаж у певні руки, в певні бізнесові руки”, – говорить політтехнолог Тарас Березовець.

Саакашвілі заперечив свою корумпованість. І навіть інтернет-відео, де голова ОДА зустрічається з російським олігархом, власником “Уралхіму” Дмитром Мазепіним.

Саакашвілі пообіцяв звернутись у відповідні правові інстанції. Щоправда, голова Антикорупційного бюро Артем Ситник твердить: заяви від Саакашвілі досі немає. Утім, каже, відомство саме відкрило справу за фактом і спробує з’ясувати, що тут до чого.

МВС таки не квапиться з офіційними звинуваченнями Саакашвілі. Згодом міністр вибачився перед народом за прилюдний конфлікт з очільником Одещини. Утім, ганебний інцидент із водою лише виглядає конфліктом приватних осіб Авакова та Саакашвілі. Ми цілком можемо говорити про кризу в найвищому керівництві країни.

Чи вистоїть постреволюційна коаліція під натиском “бурі в склянці води”

 

“Коли ворогуючі судна зближувалися на морі, то вони катапультами перекидували з одного на інше горщики з павуками, зі зміями і всякою гидотою. І ось ця не те щоб непримиренна, але жорстка боротьба за те, хто в країні головний – через контроль над фінансовими потоками і розвитком країни. Ось це головне. Тобто губернатор і міністр виявилися інструментами “чорного піару”, – зазначає політичний оглядач Олександр Кочетков.

Люди побачили публічне загострення протистояння між президентською та прем’єрською командами і це примусило лідерів звернутися до народу із заспокійливою спільною заявою:

“Нині, як ніколи необхідні єдність, взаємна підтримка і спільна подальша робота президента, Верховної Ради та уряду. Питання про зміну прем’єр-міністра не перебуває на порядку денному. Потрібно поставити понад усе інтереси України, вгамувати політичні пристрасті та показати політичну культуру, гідну європейської країни”.

Однак офіційна заява не зменшила градусу реальної напруги між українськими амбітними керівниками. У парламентсько-президентській республіці країною мав би керувати уряд на чолі з прем’єром. Проте досвічений політик Петро Порошенко зміг переграти ситуацію на свою користь. Фактично, він має найбільшу фракцію в парламенті, більшість міністрів делеговані або ним, або його оточенням, глава СБУ, генпрокурор, голови облдержадміністрацій – теж його люди. При такій фактичній владі, формально президент не несе відповідальності за реформи. Арсенія Яценюка це не може влаштовувати, тому прем’єр бореться за свій вплив, за свої рішення і за розділення відповідальності з президентом. В українській сучасній політиці це набуває брутальних форм, як, скажімо, бійка у Верховній Раді минулого тижня та зіткнення Авакова із Саакашвілі. І в обох випадках воювали союзники по коаліції.

“Найголовніше – це свідчення системної кризи, яка призведе вже до дострокових парламентських виборів уже навесні 2016 року. Крім того, це розхитує суттєво коаліцію і збільшує ризик того, що буде новий уряд”, – прогнозує політтехнолог Тарас Березовець.

З іншого боку, дострокові вибори невигідні ні “Блоку Петра Порошенка”, ані “Народному фронту”, бо їхні результати нині непрогнозовані. Сьогодні вони – найбільші гравці, а завтра можуть опинитися за бортом політики. Саме так після першого Майдану прийшла до влади одіозна Партія регіонів, а демократи “здулися”. Такі ризики змушують сторони сьогоднішнього протистояння домовлятися. Плюс – думати про репутацію в очах західних партнерів та донорів України.

“Саме зараз світ вирішує стратегію щодо України на наступний рік. Там вирішують, чи надавати нам кредит, чи підтримувати нас санкціями проти Росії, чи надавати нам зброю. Коли на Заході бачать цей цирк, вони бачать, що тут є безвідповідальні політики, яким не можна довіряти ні гроші, ні зброю”, – зазначає директор Міжнародного інституту демократій (Україна) Сергій Таран.

“Дуже жорстка позиція світової спільноти – наших партнерів, щоб домовлялися, разом займалися справами, бо чергового хаосу країна економічно не переживе. Принаймні, до весни поставлено умову, що і прем’єр, і президент повинні залишатися на своїх місцях, інакше це викличе розвал коаліції. Тому вони приречені, змушені знаходити взаємодію”, – говорить політичний оглядач Олександр Кочетков.

Лише здається, що скандали між політиками – це розвага для телеглядача. У реальності вони б’ють по кишені кожного. Поки що уряду Яценюка вдається тримати країну на плаву. І на тлі скандалу навіть пропрезидентські міністри демонструють, що представляють єдину урядову команду.

“Ми в цьому році домовилися з усіма нашими міжнародними партнерами – ЄБРР, Європейським інвестиційним банком та Міжнародною фінансовою корпорацією, щоби отримати кредитний ресурс на один мільярд доларів, щоб у нас ніколи вже не було перед зимою питання: в нас є гроші купувати газ чи немає? У кого взяти? Як взяти? В кінці кінців, з ким ми маємо домовитись у той момент, коли стає холодно?”, – зазначила міністр фінансів Наталія Яресько.

Наступного тижня влада ухвалюватиме бюджет і нові податки для кожного з українців. Імовірно, буде новий оберт політичного шоу і склянка з водою може здатися тільки прелюдією. Можновладцям часом це настільки замилює очі, що вони за видовищем не бачать майбутнього цілої держави.

Кореспондент ТСН Сергій Швець

Источник