Із Грузії почалася зовнішня військова експансія Росії – експерт
Середа, 10 серпня 2016
16:09
Із Грузії почалася зовнішня військова експансія Росії – експерт
Російська агресія проти Грузії 2008 року стала початком відкритої військової експансії Кремля на пострадянському просторі.
Таку думку в інтерв’ю Gazeta.ua висловив експерт з міжнародних відносин Олександр Сушко.
Чи досягла Росія своїх цілей у війні з Грузією?
– Вона досягла своїх короткострокових, тактичних цілей, але високою ціною. Росія припинила проникнення Заходу на пострадянський простір. Ця криза унеможливила подальше розширення НАТО в регіоні. В найближчій перспективі Грузію та Україну позбавлено перспективи членства в альянсі. Крім того, Росія оголила політичну неспроможність Заходу захищати свої цінності та союзників у східній Європі. Саме ця війна продемонструвала наявність ідейних суперечностей між політичними елітами Заходу. Росія повернула собі статус великої держави, потужного військово-політичного гравця на міжнародній арені. Регіональні країни отримали сигнал: Росія готова застосувати грубу силу для досягнення своїх цілей.
Стратегічна мета Москви – відновлення повного контролю над усім пострадянським простором. І тут Росія зазнала поразки, адже її агресія спонукала Україну, Грузію, Азербайджан, Молдову шукати зближення з Європою. Агресія поставила крапку заздалегідь. Якщо б Росія продовжувала чинити тиск на пострадянські країни через проросійські корумповані еліти, енергетичну залежність чи торгівлю, її успіхи були б набагато очевиднішими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Туреччина хоче, щоб Грузія увійшла в НАТО вже в травні
Чи адекватною та достатньою була реакція Заходу?
– 2008 року на тлі російсько-грузинського конфлікту реакція Заходу була адекватною тому стану, в якому Захід перебував. Він був розколотий, збентежений і шокований. На Заході загалом бракувало політичної волі дати максимально сувору відповідь агресії Росії в Грузії. Тим паче, за посередництвом країн Заходу вдалося припинити кровопролиття та заморозити конфлікт. Чи була ця реакція адекватною ситуації? Навряд чи. Якщо б 2008 року проти Росії запровадили хоча б такі санкції, які мають місце сьогодні у зв’язку з Кримом та Донбасом, це було б нищівним ударом по Москві. Але на той час Захід зробив все, що було в його реальних силах.
За декілька місяців до початку агресії РФ НАТО відмовив Україні та Грузії у плані дій щодо членства в Альянсі. Яку роль це зіграло?
– Тоді Захід, оцінивши ситуацію, вирішив поки що не вносити Україну і Грузію до своєї орбіти оборонного союзу. Росія скористалася цією ситуацією, і таким чином рішення про атаку на Грузію прийняли остаточно. Москва зрозуміла, що самоусунення НАТО розв’язує їй руки та вирішила одним ударом унеможливити вступ Грузії до альянсу і в майбутньому.
2008 року Ви говорили, що наступною буде Україна. Чому це було так очевидно?
– Правляча еліта Росія ставить перед собою головне завдання – домінувати на пострадянському просторі. Атака на Грузію, як і анексія Донбасу та Криму, не вирішує це питання. Росія і сьогодні категорично не спроможна захопити всі сфери та території, на які претендує. Тому кожен акт агресії на пострадянському просторі має обмежений харакер, не завершується до кінця. Таким чином, Росія розпочала зовнішню експансію в 2008 в Грузії, і було очевидно, що на цьому не зупиниться. Далі слідували Крим та Донбас. Цей процес не завершено. Війна проти України – це черговий етап боротьби Росії за падіння пострадянського політичного порядку в Східній Європі. В довгостроковій перспективі Росія може спробувати поставити під сумнів і суверенітет країн Балтії. Це буде продовженням цього процесу. Ми часто бачимо, як росіяни систематично порушують повітряні та морські кордони малих держав Балтійського регіону. Це – цілеспрямована стратегія: Москва не може перемогти НАТО у війні. Але може розвалити альянс, довівши його політичну неспроможність захищати малі країни на східному фланзі.
Чому Україна не скористалася грузинським уроком і не готувалася до російської агресії?
– Політичні еліти не мали такої волі. Ніхто й не розглядав можливість агресії проти України найближчими роками. Напроти, до 2013-2014 років вся оборонна інфраструктура, яка б могла стати в нагоді при обороні країни, фактично демонтувалася та знищувалася. Все робилося так, ніби з боку Росії в принципі не може бути агресивних дій.
Який стан справ на окупованих Росією територіях Грузії сьогодні?
– Сьогодні Росія продовжує військову окупацію Південної Осетії та Абхазії. Після війни вона фактично сформувала там колоніальну окупаційну адміністрацію, розташовує там війська на базі. Економічно та політично ці території залишаються повністю залежними від Росії. В них фактично немає міжнародно-правового статусу: переважна більшість країн вважає їх окупованими територіями Грузії. Сама Росія формально визнала їхню незалежність. Але крім неї це зробили тільки деякі сателіти Москви – Венесуела та Нікарагуа, а також невизнані маріонеткові “республіки” на кшталт Придністров’я чи ЛДНР. І при цьому ці “республіки” залишаються одними з найбідніших регіонів пострадянського простору – в них фактично відсутня економічна система.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порошенко сказав, що думає про напад Росії на Грузію
Нагадаємо, 8 серпня 2008 року після обстрілів грузинських сіл збройні сили Грузії почали бої з наміром відновити конституційний лад на території самопроголошеної південноосетинської республіки. Росія втрутилася в конфлікт на боці сепаратистів, увівши війська вглиб території Грузії. 12 серпня за міжнародним посередництвом досягнуто припинення бойових дій.
Похожие записи
Об авторе
