50 років тому відбулася “культурна революція”
Понеділок, 08 серпня 2016
11:20
50 років тому відбулася “культурна революція”
8 серпня 1966 року XI пленум ЦК КП Китаю прийняв “Постанову про велику пролетарську культурну революцію”.
Постанова ініціювала в наступне десятиліття політичні кампанії, керованих особисто Мао Цзедуном. Він поставив за мету дискредитувати і знищити політичну опозицію, встановити режим особистої влади. Повідомляє “Цей День в Історії“.
Формальним приводом до реалізації Культурної революції стала опублікована 1965 року в шанхайській газеті стаття, присвячена п’єсі про один з епізодів історії середньовічного Китаю. Керівництво КПК угледіло в п’єсі натяки на сьогодення Китаю і почало переслідувати керівників Пекінського міського комітету КПК, а також працівників відділу пропаганди Центрального комітету КПК.
У травні 1966 року на засіданні Політбюро ЦК КПК затвердили основні тези Культурної революції. Звільнили з постів керівників партії, створили групу у справах Культурної революції на чолі із секртарем Мао. Для придушення будь-яких проявів опозиції наприкінці 1966 року організовали перші загони хунвейбінів. З наступного року заняття у школах та вишах великих міст країни припинилися повністю, і в країні розгорнулися масові гоніння проти інтелігенції. Всього за серпень-вересень 1966 року хунвейбіни лише в Пекіні вбили 1722 осіб і конфіскували майно у 33 695 сімей. До 3 жовтня 1966 року по всій країні з міст вигнали 397 400 осіб.
8 серпня 1966 року відбувся XI пленум ЦК КПК, на якому Мао Цзедун оголосив про існування в партії “буржуазного штабу”. Він відкрито закликав розгромити керівні партійні органи на місцях, замість яких створити нові органи влади. Погроми хунвейбінів набули ще більшого масштабу – репресували близько 53 тисяч осіб.
У січні 1967 почалось захоплення установ і підприємств у Шанхаї та Пекіні. На зміну адміністративним органам приходили революційні комітети; військові перебирали на себе контроль над комунікаціями, банками, центральними архівами та тюрмами. До кінця літа 1967 року практично вся країна опинилась під військовим контролем.
Культурна та наукова діяльність в країні була практично паралізована і зупинилася. Були закриті всі книжкові магазини із забороною на продаж будь-яких книг, крім праць Мао. Протягом десяти років вони були єдиним жанром сценічного мистецтва, дозволеним офіційної цензурою. Хунвейбіни громили і палили храми і монастирі, знесли частину Великої китайської стіни, використавши вийняті з неї цеглу на будівництво “більш необхідних” свинарників.
Загони хунвейбинів відрізали коси та голили фарбоване волосся у жінок, роздирали занадто вузькі штани, обламували високі підбори на жіночому взутті, розламували навпіл гостроносі туфлі, обшукували будинки в пошуках “доказів” неблагонадійності господарів, реквізуючи їх гроші та цінності. З міста до сіл були вислані близько 20 мільйонів людей з вищою освітою для примусової роботи у сільському господарстві.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 79 років тому розпочалася наймасовіша “чистка” в Радянському Союзі
В 1969 році черговий з’їзд Компартії Китаю замість економічної програми прийняв “ідеї Мао Цзедуна”. Культурна революція, супроводжувана репресіями проти інакомислячих і вбивствами політичних опонентів, тривала до смерті Мао Цзедуна в 1976 році. Як стало відомо у 1980-х роках, кількість постраждалих в ході Культурної революції становила близько 100 мільйонів осіб, сотні тисяч з яких загинули.
Об авторе
