Як флеш-моб на тему грудного вигодовування виявив неготовність українців до толерантності

До тегу #пишаюсьматеринством

“Навіщо показувати цицьки у Фейсбук?”, “Ну годуєте собі – то годуйте, але нашо то всім демонструвати?”, “Взагалі нашо це фотографувати?”

Нічого не нагадує, а саме не викликає аналогій з нетолеруванням до якого явища? Ще більш дивовижно, коли цицьки у фейсбуці зачіпають тих, хто стояв на захисів ЛГБТ-прайдів. Хоча і коли ті, хто “показує цицьки” – засуджує прайди – це теж дивовижно)).

Толерантності до іншої думки і інших поглядів в нас нема і не буде, скільки в Україні цицьок би не показували і прайдів не проводили. І мами, які годують після двох, далі будуть “збоченками і “…банутими”, хоча це їхня персональна справа.

Звісно, в толеруванні певних речей будуть певні зрушення до розуміння, чому відбуваються певні речі, ті ж флеш-моби дають більше інформації, але все-одно це не вплине кардинально на ситуацію, бо українську ментальну рису “вставити свої п”ять копійок” чи простішими словами – “обіср*ти” – нікуди не дінеш.

Источник