Ухвалення змін до Конституції можуть відкласти

Пʼятниця, 22 січня 2016
07:50

Газета по-українськи

Коментарі

Ухвалення змін до Конституції можуть відкласти

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: ФОТО з сайта www.vk.com

Боєць полку ”Азов” на базі поблизу Маріуполя 19 січня. Того дня бойовики обстріляли українські позиції 17 разів, повідомили в штабі АТО

51 народний депутат звернувся до Конституційного суду з проханням розтлумачити, коли ухвалювати зміни до Основного закону в частині децентралізації.

У проекті йдеться “про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей”. Депутати кажуть, що можуть не встигнути ухвалити зміни на нинішній сесії, яка закінчується 2 лютого. Цікавляться, чи є законна можливість перенести голосування на наступну сесію.

Рішення Конституційний суд має озвучити у п’ятницю, 22 січня.

Проект змін до Основного закону зі згадкою про особливий порядок на Донбасі є частиною Мінських домовленостей. За ним тамтешні органи місцевого самоврядування мають обрати на позачергових виборах за українськими законами.

Верховна Рада ухвалила зміни в першому читанні торік 31 серпня. Але вони вважатимуться прийнятими, якщо “на наступній черговій сесії Верховної Ради” за законопроект проголосує не менш ніж дві третини складу парламенту. Це 300 голосів. Депутати просять Конституційний суд розтлумачити: йдеться про наступну за номером сесію ВР чи мається на увазі будь-яка інша наступна сесія парламенту.

— У Верховній Раді зараз немає 300 голосів на підтримку конституційних змін, — каже політолог Олексій Якубін, 32 роки. — Тому пробують затягнути голосування. Хочуть, щоб Конституційний суд дав роз’яснення, що його можна провести й пізніше. За цей час президент і його адміністрація спробують переконати необхідну кількість народних депутатів.

Порошенко намагається всидіти на двох стільцях. З одного боку, каже західним партнерам, які вимагають такого голосування: ми над цим працюємо, ми це зробимо, але треба більше часу. З іншого боку, в адміністрації глави держави вважають: політична ситуація змінюватиметься і через якийсь час за зміни до Конституції вдасться проголосувати пакетом, разом із реформою судової влади. Є така ідея.

Щоб суспільство легше проковтнуло?

— Так. Українська політика славиться пакетними голосуваннями. Це дозволяє об’єднати під себе всі зацікавлені сторони. Аналогічно ухвалювали зміни до Конституції 8 грудня 2004 року, під час помаранчевої революції.

Україні зараз вигідно тягнути час? Ізольована й підсанкційна Росія нам на руку?

— Частково — так. Але затягування часу пов’язано насамперед із внутрішньополітичною ситуацією в Україні. Президентська адміністрація розуміє: зараз не час проштовхувати зміни до Конституції. Адже потрібну кількість голосів не наберуть і це голосування може зруйнувати коаліцію.

Якою буде реакція Москви та Заходу на відкладення голосування?

— На Заході є розуміння: ви зараз не можете ухвалити зміни до Конституції? Добре, даємо трохи більше часу. Але тоді маєте прийняти, наприклад, окремий закон про вибори на Донбасі. Про це казав міністр закордонних справ Німеччини Штайнмайєр. Мовляв, це дозволить почати політичний процес і зменшить гостроту конфлікту.

Кремль говоритиме, що Київ укотре саботує Мінський процес. Але не думаю, що діятиме радикально.

Зміни до Конституції щодо нині окупованих територій все одно мають бути ухвалені. Інша справа, чи це буде в тій редакції, за яку проголосували в першому читанні. Чи щось нове, погоджене з представниками ЛНР і ДНР.

Бойовики ЛНР і ДНР з допомогою Росії зруйнували частину країни, вбили тисячі людей. Тепер маємо з ними погоджувати зміни до Конституції?

— Щоб цей конфлікт ущух — іншого шляху немає. Його треба перевести в політичну площину боротьби політичних сил. Нехай буде якась “донецька партія”. Хай краще бореться з конкурентами на виборах, аніж стріляють один в одного.

Зміни до Конституції в частині децентралізації несуть інші небезпеки, не пов’язані з Мінським процесом. Вони посилюють владу президента через інститут префектів. Зникає пункт про територіальні громади. Нині вони є власником усього у своїх межах — землі, державного майна. У змінах цієї норми немає. Реальними господарями землі, державного майна будуть чиновники й органи державної влади.

Источник