184 тисячі абітурієнтів вступили на бюджет
Пʼятниця, 05 серпня 2016
07:40
184 тисячі абітурієнтів вступили на бюджет
Автор: Юрій Кардашевський
Цьогоріч до вищих навчальних закладів подали заяви 501 тис. абітурієнтів. Це на 200 тис. більше, ніж торік. Найпопулярнішими спеціальностями стала філологія, правознавство та менеджмент, за підсумками вступної кампанії.
2016-го скасували позаконкурсний вступ — коли без іспитів зараховували переможців олімпіад і пільговиків. Також відмінили цільовий вступ. За ним на безкоштовне навчання із середніми балами приймали дітей із направленнями від держустанов або підприємств. Через це частині абітурієнтів із високими балами забракло бюджетних місць.
— Пільги зберегли для дітей-сиріт та учасників АТО, які через мобілізацію не встигли подати заявку на ЗНО, — каже 31-річна Інна Совсун, перший заступник міністра освіти і науки. — Нововведення дало позитивні зміни — більше дітей із високими балами змогли вступити. Кількість теперішніх пільговиків на безкоштовне навчання не перевищує 20 відсотків, а раніше на деякі спеціальності лише “цільові” забирали 75 процентів безкоштовних місць.
Ще одне нововведення — електронне подання документів. Система добре себе зарекомендувала. Людям не довелося їздити і стояти в чергах до приймальних комісій. Це полегшило роботу працівників вузів. Щоправда, в перші дні система електронних заяв працювала нестабільно, бо абітурієнти вперше завантажували скановані документи великого обсягу.
Крім цього, вступники могли подати 15 заяв на п’ять спеціальностей денної форми навчання за держзамовленням до будь-яких університетів.
— Якщо майбутній фахівець хоче стати лікарем і давно визначився зі своїм призначенням, йому немає потреби подавати документи на інші напрямки. Логічніше, якщо всі 15 заяв подасть на обрану спеціальність до різних університетів. Це збільшить його шанси на вступ, — каже Інна Совсун.
Затребуваність професії сприяє збільшенню прохідного бала у вузах.
— Наприклад, цього року охочих вступити на юриста було багато, тому прохідний бал на цю спеціальність автоматично зріс. Вузи набрали добре підготовлених дітей.
На “Інженерію програмного забезпечення” найвищий прохідний бал — 184, був у Київському університеті імені Шевченка. А найнижчий — у Черкаському університеті імені Хмельницького — 161,9, — продовжує Інна Совсун. — Низькі прохідні бали мали цьогоріч на підготовку вчителів фізики: від 127 до 100,85.
17-річна Марта Івлєва з міста Снятин на Івано-Франківщині мала 195 балів з мови й 197 — з історії. Але в рейтингу на факультет журналістики до Львівського національного університету ім. Франка опинилася на 65-му місці й не пройшла.
— Бюджетних місць там було 40. Із батьками домовилися подавати оригінали тільки на державне. Довелося зробити інший вибір. Тепер я — студентка факультету іноземних мов цього ж вузу, — розповідає Марта.
Кількість безкоштовних місць у вузах залежала від того, скільки абітурієнтів із високими балами подали туди документи. Таку систему називають “місце йде за абітурієнтом”.
Представник в уряді партії “Народний фронт”, міністр освіти і науки 51-річна Лілія Гриневич повідомляє — кількість бюджетників значно зросте. На безкоштовну форму навчання зарахували 184,778 тис. абітурієнтів. Це на 12,3% більше, ніж торік.
— Бюджетні місця зосередилися в найсильніших університетах. Їх збільшили, бо великий відсоток дітей мають високі бали, — пояснює Інна Совсун. — Додаткові місця отримали як київські, так і регіональні вузи. Загалом 11 із 20. Навчальний заклад, що відкрив нову спеціальність, міг набрати бонусом до 10 осіб на бюджет, якщо туди вступають абітурієнти з високими балами.
Найпопулярнішими вузами стали Київський університет ім. Шевченка, Львівський університет ім. Франка Львівська політехніка, КПІ, Торговельно-економічний університет.
16-річний Андрій Зозуля з Умані на Черкащині подавав документи до Київського політеху на факультет інформатики та обчислювальної техніки. Вступати туди вирішив два роки тому.
— Це найкращий технічний вуз. До інших навіть заяв не подавав. Із вересня по квітень відвідував курси доуніверситетської підготовки. Раз на тиждень викладали математику, фізику, українську мову та літературу. Щосуботи прокидався о четвертій ранку, щоб приїхати до Києва, — розповідає. — За результатами підсумкової атестації абітурієнтам, які відвідують курси, нараховують додаткові бали. Отримав 199,8 бала з 200 можливих. Студенти КПІ розповідали про можливість отримати запрошення на роботу за кордоном після закінчення цього вузу.
До 5 серпня абітурієнти мали принести оригінали документів до навчальних закладів, куди пройшли за балами. 6 серпня вузи оприлюднять остаточний перелік зарахованих на державну форму навчання. На платну заяви прийматимуть до 10 серпня.
Похожие записи
Об авторе
