Подкопаєва присвятила перемогу на Олімпіаді померлій бабусі

Вівторок, 02 серпня 2016
07:45

Газета по-українськи

Спорт

Подкопаєва присвятила перемогу на Олімпіаді померлій бабусі

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: ФОТО з сайта www.swimtim.com

Яна Клочкова народилася в Сімферополі. Здобула чотири золоті нагороди Олімпіади: по два рази вигравала у Сіднеї — 2000-го та Афінах — 2004 року

5 cерпня у бразильському місті Ріо-де-Жанейро розпочнуться XXXI літні Олімпійські ігри. Українські атлети з 1952-го по 1988 рік виступали на змаганнях у складі Радянського Союзу. 1992-го у складі об’єднаної команди колишніх радянських республік, крім Литви, Латвії та Естонії. Від 1996 року наші спортсмени представляють Україну. Згадуємо про значимих українців в історії літніх Олімпіад.

22-річний Валерій Борзов на Олімпіаді-1972 у німецькому Мюнхені виграв два найпрестижніші забіги — дистанції 100 і 200 м.

Досі вважали, що тактики в бігу на 100 м не існує — треба мчати щосили до фінішу. Однак Борзов це спростував. Він міг прискоритися, міг й оглянутися.

Валерій розпочав бігати з 4-річного віку. Тоді намагався обігнати домашнього пса Тузика.

На 12-й день народження перший тренер Борис Войтас подарував хлопцеві листівку з підписом: “Майбутньому олімпійському чемпіону”.

Згодом Борзов переїжджає з Нової Каховки на Херсонщині до столиці. Під час чемпіонату СРСР 1969-го на 100-метрівці показує результат — 10 с. У вересні того року перемагає на чемпіонаті Європи в Афінах. 1972-го перемагає в усіх престижних змаганнях. За кілька метрів до фінішу дистанції 100 м у фіналі мюнхенської Олімпіади здіймає переможно руки. Вперше за багато років білий бігун зумів обійшов темношкірих американців у спринті.

Володимир Голубничий із Сум 17-річним виграв чемпіонат України. У 19 встановив світовий рекорд у ходьбі на 20 км. Здавалося, Олімпіада в Мельбурні від нього нікуди не втече. Однак Володимир захворів. Кілька років лікував печінку.

У фіналі римської Олімпіади-1960 Голубничий розслабився. Він переможно йшов на фініш і слухав аплодисменти глядачів. Випадково озирнувся й побачив, що його наздоганяє австра­лієць Ноель Фрімен. Сумчанин не зразу кинувся тікати. Боячись дискваліфікації, він поступово набрав швидкість, а суперник навпаки — здав. Так з’явилося перше олімпійське “золото”. У Токіо 1964-го Голубничий виборов “бронзу”. 1968 року переміг на Олімпіаді в Мехіко. Останню велику перемогу здобув у Римі 1974-го. Йому було 38, коли став чемпіоном Європи. Переміг на тому ж стадіоні, де здобув перше місце на Олімпіаді.

У дитинстві Віктор Цибуленко з-під Фастова на Київщині кидав сніжки на 60 м.

Згодом мріяв про те, аби кидати гранати на німецькі танки — почалася війна. Про захоплення Віктор згадав 1951 року. Випадково почув по радіо, що чемпіон Києва кинув гранату на 60 м. Віктор попросив гранату й із першої спроби закинув її на 10 м далі. Того ж року встановив рекорд СРСР із метання гранати — 90 м. На Олімпіаду-1952 до фінського міста Гельсінкі Цибуленко, який мав вроджений порок серця, поїхав як метальник списа. Однак підвернув ногу. Кидав із місця. 17 см забракло до бронзової медалі. Згодом у Мельбурні 1956-го таки здобув “бронзу”, а за чотири роки в Римі — “золото”. Тоді мав 30 років.

74-річним поїхав на Олімпіаду ветеранів. Переміг із результатом 41 м.

Помер 2013-го.

Леонід Жаботинський народився в селі Успенка на Сумщині.

— Якось у колгоспі бик побіг на натовп, — розповідав майбутній важкоатлет. — Я приїхав на канікули. Бачу, люди кинулися навтьоки. Оглядаюся, а бичок за кілька метрів від мене. Схопив його за роги й різко смикнув. Той упав на передні ноги, а потім піднявся й почав тікати.

26-річний штангіст прославився на Олімпіаді-1964 у японському Токіо. Їхав туди другим номером. Після жиму й ривка відставав від олімпійського чемпіона росіянина Юрія Власова на 10 кг. Відігрався в поштовху, де взяв 217,5 кг.

“Хто не бачив поєдинку між Власовим і Жаботинським, той не бачив Олімпіади”, — писали японські газети.

Розлючений Власов викинув свою срібну медаль у вікно. Із Жаботинським не вітався. Леонід став олімпійським чемпіоном і на наступних Іграх у Мехіко.

Помер у січні цьогоріч.

35-разовий рекордсмен і 6-разовий чемпіон світу Сергій Бубка народився в Луганську. Активно виступав 17 років. Однак на Олімпіадах перемагав лише раз. 1988-го 25-річний Бубка на Іграх у корейському Сеулі узяв планку на висоті 5,9 м.

1984 року радянські спортсмени бойкотували Олімпіаду в Лос-­Анджелесі. Ігри-1992 він провалив, а за чотири роки зазнав травми ахілла. Поїхав на змагання 2000-го року, але там шансів бодай на медаль не мав.

У кращих стрибках злітав на висоту 6,37 м. Його рекорд на стадіоні — 6,14 м — установлений 31 липня 1994 року, досі не подолали.

Очолює Національний олімпійський комітет України. Торік програв вибори на посаду президента Міжнародного олімпійського комітету німцеві Томасу Баху.

В’ячеслав Олійник із Маріуполя став першим “літнім” олімпійським чемпіоном незалежної України.

Здобув “золото” в Атланті, США, 1996 року. Однак мав перемагати на Олімпіаді в Барселоні. Виграв усі відбірні змагання, але в результаті підкилимної боротьби на Ігри поїхав росіянин Когуашвілі. У підсумку посів третє місце, поступившись німцю Бульману та туркові Базару. Обох Олійник легко перемагав. В’ячеслав ледь не пішов зі спорту.

Та на Олімпіаді в Атланті 30-річний Олійник таки виборов “золото”, перемігши у фіналі поляка Яцека Фафінського.

У квітні цьогоріч Олійник напідпитку сів за кермо. Вступив у сутичку з київськими правоохоронцями. Ті вимагали залишити автівку.

Інеса Кравець народилася у Дніпрі.

Спеціалізувалася з потрійного та стрибків у довжину. Вперше поїхала на Олімпіаду 1988 року. На наступних Іграх в Барселоні виграла “­срібло” в стрибках у довжину. Олімпійське золото здобула в Атланті 1996‑го. 29-річна спортсменка виграла потрійний стрибок. 15,33 м — так далеко на Олімпіадах не “залітав” ніхто.

— Перемогла б і в стрибках у довжину, — згадувала. — Але змагання в потрійному завершилися близько першої ночі, а відбір у стрибках у довжину розпочинали о шостій ранку. Не було сил на відновлення. Обмежилася срібною медаллю.

1995 року на чемпіонаті світу в шведському Гетеборзі встановила світовий рекорд — 15,5 м. Дотепер цей результат не перевершили.

Лілія Подкопаєва з Донецька прийшла в спортивну гімнастику 5-річною.

1996-го стала чемпіонкою Європи. Тоді ж на Олімпіаді в Атланті 18-річна спортсменка виборола дві золоті нагороди. Перемогу присвятила бабусі, яка привела у її в гімнастику й померла за тиждень до відкриття Ігор. За тріумфом українки спостерігав президент США Білл Клінтон та 45 тис. глядачів. Її подвійне сальто з переворотом на 180 градусів досі ніхто не повторив.

Василь Ломаченко з Білгорода-Дністровського на Одещині став найтитулованішим українським боксером-любителем, дворазовим олімпійським чемпіоном.

Уперше 20-річним виграв Олімпіаду-2008 у Пекіні, Китай. У фіналі зустрівся із французьким боксером. До другої хвилини першого раунду встиг тричі відправити суперника в нокдаун. Суддя зупинив бій. Ломаченку присудили перемогу — 9:1. Василя визнали найтехнічнішим спорт­с­меном Олімпіади.

На Олімпійських іграх у Лондоні 2012-го знову переміг. У фіналі здолав корейця. Перейшов у професіонали й теж став чемпіоном світу.

Уродженка Сімферополя Яна Клочкова має чотири олімпійські золоті нагороди — найбільше серед українців.

18-річною на Олімпіаді-2000 в австралійському Сіднеї тріумфувала в комплексному плаванні на дистанції 200 і 400 м. Успіх повторила за чотири роки в Афінах, Греція. Клочкову називали золотою рибкою.

18 медалей — дев’ять золотих, п’ять срібних і чотири бронзові здобула на Олімпіадах гімнастка Лариса Латиніна. Виступала на трьох Іграх — із 1956-го по 1964 рік. Народилася в Херсоні. Більшу частину життя провела в Москві. 81-річна Латиніна мешкає там і нині.

Источник