ЗМІ назвали “12 друзів” Путіна

Неділя, 20 грудня 2015
11:31

Політика

ЗМІ назвали “12 друзів” Путіна

5
Коментувати
Роздрукувати

EPA/UPG

Президент Росії Володимир Путін має 12 “друзів” серед країн світу.

Таке дослідження провели аналітики українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, – повідомляє “Радіо Свобода”

Серед країн “друзів” Путіна виявилися Чехія, Угорщина, Греція, Кіпр, Сербія, Чорногорія, Фінляндія, Туреччина, Єгипет, Іран, Азербайджан, Вірменія.

У Чехії значним впливом користуються комуністи, які займають 15% у парламенті і нещодавно блокували ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС. Антиукраїнські позиції аналітики пояснюють не лише російською пропагандою, лобізмом та впливом “Газпрому”. Причиною антиукраїнських настроїв серед чехів є образ України як донора низькокваліфікованих емігрантів, мовиться в звіті. Але Росія для Чехії стає все менш привабливим бізнес-партнером через економічні проблеми. Тиск “Газпрому” буде падати разом із зниженням цін на енергоносії.

Угорщину експерти зараховують до основного форпосту впливу Росії. Правлячі євроскептики на чолі із прем’єром Угорщини Віктором Орбаном регулярно висловлюються на підтримку політики Путіна. Як зазначається в звіті, Орбан бачить перспективи у співпраці із Росією в галузі енергоносіїв, але аналітики вважають це “вдалими політичними іграми”. На підтвердження цього наводяться приклади неодноразового голосування за введення чергового пакету санкцій проти Росії.

Грецію аналітики долучили до групи ризику стосовно України. Останні рішення, попри тиск США, про надання повітряних коридорів російській авіації, яка прямує до Сирії, кажуть про потужне російське лобі та проросійські симпатії правлячої еліти.

Дружня позиція Кіпру до Москви сприяла росту товарообігу – до 2008-го країна була одним з найбільших інвесторів в російську економіку. У розпал західної кампанії з ізоляції Росії через агресію проти України, на фоні санкційної політики ЄС, президент Кіпру демонстративно підтримує дружні стосунки із Путіним. Але у зв’язку з різким економічним спадом в РФ, взаємний товарообіг почав знижуватися, як і кількість російських туристів. Можливість лобіювання російських інтересів через олігархічний капітал зменшилася через політику деофшоризації у Росії. З 2013 року Кіпр отримує фінансову допомогу від ЄС. В результаті складається така ситуація, що Кіпр публічно критикує санкції щодо Росії, але не створює перешкод для їхнього ухвалення та подовження.

Сербія позиціонує Росію як свого історичного союзника. Сербія – єдина країна за межами СНД, з якою у Росії діє угода про вільну торгівлю. В цій країні багато російської власності, зокрема серед ключових енергетичних підприємств. Проте Москва нічого не може запропонувати Сербії в умовах відсталої сировинної економіки останньої. Країна заграє із Москвою заради поступок з боку ЄС, з метою отримання вигоди від всіх геополітичних гравців.

У жовтні 2015 року Росія звинуватила у спробі державного перевороту ще одну “братську” країну – Чорногорію. Через очікуваний вступ до НАТО в Подгориці піднялися хвилі протесту. Влада представила ці демонстрації як намагання Москви завадити вступу до Альянсу. Проте підстави для протестів можуть критися у незадоволенні владою, яка політично майже не змінюється протягом 70 років. Але навіть прихід до влади опозиції з “антинатовською” риторикою не призведе до радикальних змін в чорногорській зовнішній політиці. Причина в тому, вважають аналітики, що “не можна грати в геополітику з порожньою кишенею”, тобто Росія не має економічної “диво-зброї”.

У 2014 році Фінляндія підтримала санкції проти Росії і солідаризувалася з позицією ЄС щодо україно-російського конфлікту. Однак при цьому влада заявляла, що важливо в будь-якому разі не допустити ізоляції Росії. Фінляндія ще зберігає певну залежність від РФ, хоча вона поступово знижується через економічний спад Росії і поступове позбавлення Гельсінкі енергетичної залежності. Фінляндія дуже серйозно залежить від імпорту енергоносіїв: дві третини постачається з Росії.

Анексія Криму і агресія Путіна на Донбасі жодним чином не вплинули на відносини між Туреччиною та Росією. Неочікувана сварка виникла між країнами, які нещодавно називали один одного майже союзниками. Конфлікт після інциденту зі збитим російським Су-24 продовжує набирати обертів, вважають експерти. “Путіну довелося побачити в дзеркалі себе самого”, – пишуть аналітики про позицію Ердогана щодо російської участі в конфлікті в Сирії.

Поворот Єгипту в бік Москви аналітики розглядають як “театральний жест”. Єгиптяни у цілому налаштовані проти Америки через багаторічну підтримку Вашингтоном Ізраїлю, а Росія традиційно сприймається як опонент США. Уже є наслідок активної роботи російської дипломатії – підтримка Єгиптом операції Росії в Сирії.

Цілі та завдання Росії та Ірану збігаються у діях в Сирії. Збіг цих завдань забезпечує життєздатність російсько-іранського альянсу лише до моменту, коли в сирійському конфлікті буде поставлена крапка. Неприємним фактом для Путіна стає гра Ірану на заниження світових цін на нафту. Іранці відносно спокійно переживуть низькі доходи від експорту, втішаючись ударом, який дешева нафта завдасть правлячій еліті Саудівської Аравії.

Не зважаючи на невизнання анексії Криму і підтримку територіальної цілісності України (з урахуванням подібних проблем із вірменськими сепаратистами у Карабасі), Азербайджан останніми роками схиляється на бік, який ідеологічно близький Путіну. Країна заявила, що припиняє співпрацю з ЄС і не приєднується до антиросійських санкцій. Але у подібному розвороті Азербайджану криється пастка, здатна “підірвати” Закавказзя. Азербайджан впевнено займається розвитком збройних сил і витрачає величезні кошти, ключовий постачальник озброєння – Росія. При цьому із Баку часто лунають погрози силового повернення втрачених територій, пишуть дослідники.

Усі сфери життя Вірменії перебувають під контролем Москви. Вступ до Євразійського економічного союзу не приніс бажаних результатів. Рятують, поки що, російські “бонуси” у вигляді дешевих енергоносіїв, а також фінансової і політичної допомоги для подовження терміну експлуатації Мецаморської АЕС – життєво необхідного об’єкту енергетики. Підвищення тарифів на електроенергію, яке призвело до протестів в Єревані, вдвічі перевищило середній рівень цін у країнах Євразійського економічного союзу і побило рекорди в країнах СНД. Російські власники енергетичного сектору залишились непохитні і не мають наміру втрачати прибуток, навіть під загрозою повстання.

“Ті зусилля, яких докладає Путін у напрямку створення “друзів” серед іноземних країн, насправді провальні. Ті країни, які, як здається, підіграють Путіну, вирішують свої власні проблеми і дуже часто грають не на руку Кремлю. Ми згадуємо останній приклад Чорногорії, яка була в розробці Кремля, але була оперативно прийнята до складу НАТО. Це для нас сигнал, що НАТО вперше, як військово-політичний альянс вдався до наступу”, – пояснює керівник аналітичного Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

Источник