Екологічна свідомість українців і досі уражена метастазами совка – Остап Семерак

Більшість політичних та економічних світових глобальних викликів, що стоять перед людством, пов’язані з кризою відносин Людини і природи. У світі точиться постійна війна за ресурси. Це війна між гуманістичним мисленням, яке прагне зберегти планету для нащадків, і споживчим інстинктом, котре хоче добити її.

У цьому світовому тренду Україна взагалі була мовчазним спостерігачем. 100 днів тому, коли я прийшов на посаду Міністра екології та природних ресурсів, зрозумів, що Україна не встигає за світовими глобальними екологічними трендами. Це – з одного боку.

З іншого – стан природоохоронної галузі у нас такий, що його можна порівняти з “хресною ходою”, яка вчора завершилас в Києві, бо обидва явища явно не вписуються у рамки третього тисячоліття.

Тож моя філософія – реформуватися на ходу, наздоганяючи світ. Природа – не міжнародна фінансова організація, з якою можна домовитися про реструктуризацію боргів. Борги природі сплачують нащадки.

Я знаю, хто наші найбільші опоненти. Це – самі українці, чия екологічна свідомість і досі уражена метастазами совка. Люди звикли, що все нічиє і наша – повітря, вода, земля, ліси. Тому однією рукою рубають столітній бук, іншою викидають сміття на узбіччя, і всі при цьому розказують, як все погано. Знаю, що це завдання на десятиліття: але без зміни кожного з нас ніякої реформи у охороні природи не буде.

Друге, що мене вражає – ставлення до Мінприроди та охорони навколишнього природного середовища в цілому як до баласту серед державних органів.

Природоохоронна справа є дуже специфічною – вона зачіпає наскрізь усі сфери. Я щиро не розумію, чому в пріоритеті фінанси, дороги, економіка.

Без чистого повітря, води може не бути поколінь людей, яким ті фінанси треба. Тому мій підхід – захист навколишнього середовища як призми, через яку ми маємо дивитися на державну політику у будь-якій сфері.

І третє. За сто днів ми наступили на горло багатьом ділкам, котрі звикли наживатися на природних ресурсах.

Не маю наміру спинятись. 

Мої 100 днів на посаді міністра були напруженими, але і продуктивними.

Источник