Помер Фазіль Іскандер

Неділя, 31 липня 2016
13:09

Суспільство

Помер Фазіль Іскандер

 
Коментувати
Роздрукувати

Це підтвердили “Ехо Москви” в Спілці письменників Росії. Фазілю Іскандеру було 87 років.

Він народився 6 березня 1929 року в Сухумі (Грузія) в сім’ї колишнього власника цегельного заводу іранського походження. У 1938 році батька депортували з СРСР, з тих пір Іскандер більше ніколи його не бачив. Родичі матері-абхазки ростили Фазіля в селі Чегем в Кабардино-Балкарії.

Із золотою медаллю закінчив російську школу в Абхазії. Вступив в Бібліотечний інститут в Москві. Через три роки перевівся в Літературний інститут. У 1954-1956 роках працював журналістом в Курську і Брянську. У 1956 став редактором в абхазькому відділенні Держвидаву, де працював до початку 1990-х. З початку 1990-х постійно жив в Москві.

Перша книга віршів “Гірські стежки” вийшла в Сухумі в 1957-му, в кінці 1950-х років почав друкуватися в журналі “Юність”. Прозу почав писати з 1962-го. Популярність до письменника прийшла в 1966 році після публікації в “Новом мире” повісті “Сузір’я Козлотура”.

Головні книги Іскандера написані в своєрідному жанрі: роман-епопея “Сандро из Чегема”, епос “Детство Чика”, повість-притча “Кролики и удавы”, есе-діалог “Думающий о России и американец”. А також популярні повісті “Человек и его окрестности”, “Школьный вальс, или Энергия стыда”, “Поэт”, “Стоянка человека”, “Софичка”, розповіді: “Тринадцатый подвиг Геракла”, “Начало”, “Петух”, “Рассказ о море”, “Дедушка”.

Сюжет багатьох його творів розгортається в селі Чегем, де автор провів значну частину свого дитинства.

У 1979 році брав участь у створенні непідцензурного альманаху “Метрополь” (повість “Маленький гигант большого секса”).

Як громадський діяч і духовний авторитет суспільства, неодноразово виступав на захист нечисленних народів. У 1989 році був обраний від опозиційних сил у складі 11 депутатів від Абхазької АРСР до Верховної Ради СРСР 12-го скликання. Виборча кампанія носила загострений характер, але Іскандер переміг і працював депутатом до саморозпуску Верховної Ради в 1991 році. Надалі політикою більше не займався. Від першого президента Абхазії Владислава Ардзінби делікатно дистанціювався.

Фазіль Іскандер був старійшиною в московській абхазької діаспори.

Источник