“У мирний час хотіли шику. Тепер просять, аби міцно”

Пʼятниця, 29 липня 2016
06:55

Газета по-українськи

Україна

“У мирний час хотіли шику. Тепер просять, аби міцно”

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: ФОТО З САЙТА www.dnr24.su

Чоловіки оглядають стіну зруйнованого будинку на вулиці Шашуріна у Горлівці на Донеччині 27 липня. Кілька будинків району Курганка пошкоджені вибуховою хвилею

— В марте привезла дочь и сына в Красногоровку. Смысла снимать жилье на украинской территории больше не было, — каже 37-річна Олена Сегеда з міста Красногорівка Мар’їнського району на Донеччині.

— Подивилася — квартира ціла, лише вікна трохи полопали, — продовжує. — Як їхали, нам обіцяли житло, роботу. Нічого цього не дали. Війна не закінчуватиметься, бо вона вигідна. На митниці торгують, у містах — торгують, лише ми страждаємо. Чоловік сестри, сам рятувальник, двічі був на окупованій території. Купував тут машину. Недавно новий джип поміняли на крутецьке авто зі шкіряним салоном.

Жінка оселилась у своїй квартирі. Замінила вікна, зробила косметичний ремонт. Дала оголошення про відновлення будівель після вибухів.

— Почитала в інтернеті, як лагодити розбомблені будівлі. Там своя технологія для стін, укріплення дахів. Зараз підробляю. Треба платити за комунальні послуги, а роботи не знайти. Рік не платила, борг становить 10 тисяч гривень. Рахували за прибирання, жеківські ремонти, гарячу й холодну воду. Навіть газ, якого вже півроку нема, і світло, якого теж майже не буває. Лише вода, і то не завжди. В інтернеті навіть анекдот ходить, що несплата за квартиру — найстрашніший гріх. Для переселенців це дійсно сюрприз. Бо більшість думали, як їх тут нема — то й за послуги не платитимуть. Так лише для тих, у кого встановлені лічильники.

Олена зібрала жіночу бригаду. Роблять ремонти по всій окупованій території. Найбільше — в Донецьку.

— Раніше я клеїла фотошпалери і шпалери. Тепер вікна вставляємо, сантехніку лагодимо й стіни латаємо, — пояснює. — Ставлення до ремонту дуже змінилося. У мирний час хотіли шику, не такого, як у всіх. Тепер просять, аби міцно. Найпопулярніші — вікна з куленепробивним склом. Одне коштує 10 тисяч гривень або 25 тисяч рублів, але беруть. Людям набридло носитися зі склопакетами. Чимало вікон замуровують. Якщо в одній кімнаті було по три вікна, тепер лишають одне. Так теп­ліше. У стіни замуровуємо арматуру, аби вибухом не вибило. Ніхто не шукає дорогих шпалер і гарних світильників.

Будівельні магазини майже порожні. Періодично завозять скло і цемент. Важко знайти хорошу фарбу, сатенгіпс, про гіпсокартон — годі мріяти. Працюємо через митників. Пишуть на список, кому й скільки чого потрібно. Замовляють водіям, які возять продукти, — каже Олена. — Часто доводиться використовувати старі матеріали. Стіни підмащуємо глиною й білимо вапном. Відмовилися від кахлів на стінах. Від вибуху розлітаються на осколки і можуть поранити.

Активно ремонтувати житло на окупованих територіях почали з червня.

— Навесні питали, чи варто робити ремонт. А що як знову поб’ють? Коли мами з дітьми почали їхати з Крайньої Півночі й заселятися у вцілілі квартири, перестали роздумувати. Роблять ремонти, навіть коли ще не планують повертатися.

Ремонти квартир подешевшали вдвічі

Ремонт однокімнатки без вікон, дверей і з пошкодженими стінами із матеріалами обійдеться донеччанам у 7–8 тис. грн. Раніше було вдвічі дорожче.

— Донецк всегда считался богатым регионом. Как минимум должен быть “золотой” унитаз и стены в золоте, — каже майстер ремонтної бригади з Донецька 47-річний Олександр Тарасовський. — Тут починалися технології, яких у Києві не було. Тут уперше ставив 3-Д панелі, клеїв фотошпалери. Тепер зрідка бачу дорогі речі. Вчора на звалищі угледів шкіряний диван із різьбленими ніжками. Десь украли бомжі і сплять там.

Більшість людей не лагодять житло.

— Найзатребуваніше — відновлення даху та стін у багатоповерхівках. Довго не могли придумати, скільки це коштує. Беремо по 200 гривень за латання дірки до метра і 500 — більше 2 метрів. Буває, снаряд зносить поверх. Тоді про ціну домовляємось окремо. Від вибуху підлога може підскочити на метр угору. Люди ходять напівзігнуті. Відмовилися від ламінату. Перестеляємо дошками.

Источник