Як ваші зауваження звучать в голові дітей
|
Якось я їла борщ, і крапля впала на білу футболку. “Оце так!” – подумала я. Та одразу ж себе пробачила. Адже треба пробачати собі різні промахи.
Якось іще маленький Макс їв суп і облив чисту сорочку. “Будь акуратніший”, – вилетіло в мене на автоматі.
Я дуже хотіла бути ідеальною і вирішила: ану спробую протягом дня робити собі зауваження. Такі, що на автоматі вилітають у дорослих, коли помиляються діти. Вранці я побрела на кухню і побачила в раковині немиту чашку.
– Тобі складно було помити? – прозвучало у вусі. – Привчайся до дисципліни! Бо нічого путнього з тебе не вийде.
– Бррр…, – махнула головою. Путнього. З мене і не вийшло нічого путнього. Путнє – це коли все життя на одному робочому місці, а я перекотиполе.
Стала взуватися.
– Задник НЕ загинай! Взувайся акуратно. І взагалі, є лопатка. Не знаєш де? Як не знаєш? Вічно в тебе бардак. Ага-ага, пальцем допомагай собі взуватися. Тому в тебе ніколи манікюру і немає!
Настрій зіпсувався. Неприємна штука, ці зауваження. Їдучі, наче кислота.
Крокувала вулицею. Пташки, деревця – краса! Штовхнула яблучко ногою.
– Носки зіб’єш. Взуття на тебе не напасешся.
Уже вдома, готуючи обід, відчинила шафку над головою, щоб взяти тарілку. Відчинила. А зачинити забула, і з усього маху головою об дверцята – хряк! В очах зірочки. Голова болить. А у вусі голос:
– А я казала! Скільки разів тобі повторювати – зачиняй дверцята! Оооооот, тепер маєш!
Я сіла і засумувала. А у вусі:
– Чого розсілася, пані? Робити нема чого?
А потім, потім… До сліз стало неприємно. Тому що під наглядом такого голосу жити нереально. Саме жити.
А що робити, коли цей голос – твоя мама?
Відтоді ми з Максом граємо в футбол яблуками – влітку. А взимку – крижинами. Якось цілу зупинку від метро штовхали крижини, великі й маленькі. Ми сміялися. І чхати на черевики!
Коли йому сумно, я завжди обіймаю. Адже це краще за слова. Любіть і обіймайте себе і своїх дітей.
Проженіть нудного коментатора зі своєї голови. Нехай в пам’яті з дитинства залишаться збиті носки, плями від смачного супу, сміх і впевненість: тебе люблять і приймають будь-яким.