Жартувати про “смажених колорадів”, можливо, не етично, але є одне “але”, – журналіст
За своєю суттю я людина не зла і не злопамятна, можливо, навіть, милосердна, готова прийти на допомогу навіть незнайомому і бла-бла-бла… Але мене іскреннє уміляют воплі вати про те, “как можно радоваться смерти невінних людей в дп” (мається на увазі жарти про шашлик і смажених колорадів). “Та ви же нелюді, нада аставаться человеком в любой сітуациї” і тд.
І дійсно, мабуть жартувати про шашлик і гриль не дуже етично, але є одне але, навіть не одне – а багато.
Я одразу згадую моменти, коли убили Максима Чайку – мого товариша і соратника. Згадую численні ефіри на марковському АТВ, повні щастя і лікованія. Згадую свій діалог з одною, відомою у вузьких колах, діячкою проросійської тусовки Одеси:
– Шо, убілі вашего Чайку?
– А ви радієте?
– Да, радуємся. Потому, что вы фашисты, и вас надо убивать.
Цей діалог надовго засів мені у пам’ять, на все життя засів.
Тепер же ця діячка ллє у фб крокодилові сльози:
“Аааа, в доме профсоюзов погибли многие близкие мне люді, каторих я знала лічно аааа”.
Вона постить фоточки загиблих проросійських діячів і скорбить.
Пам’ятаю також, сотні коментарів під новинами про смерть Чайки на марковських сайтах “Таймер” і “Ревізор”. Самі невинні з них: “Чайка Максим – через месяц повторим”, “Умер Максим, да и .уй с ним”.
Короче, не ми запустили машину взаємної ненависті та нетерпимості в Одесі. Вам було радісно і смішно зі смерті Чайки? Ок. А ми будемо жартувати про курей-гриль в Домі профспілок. Вам було смішно тоді, а нам – тепер. Тим більше, серед загиблих в дп немає “невинних агнців”. Досить лише одного Гени Кушнарьова, який 3 рази спалював прапор УПА та обіцяв “розстрілювати у лісі бандерівців”. Дорозстрілювався.
Мені смішно, коли зараз майданівська спільнота лиє крокодилові сльози над побутовим конфліктом та перестрілкою, в яку влізли колишні оператори марківського АТВ. Стріляли в них травматичними резиновими (чи пластиковими) кульками, та і вони самі стріляли з травмата. Не ліпіть з них Гонгадзе. Тошно! Вони працювали на АТВ вчора, а сьогодні – на “7-му”. Якшо завтра, не дай Бог, в Одесі захоплять владу сепаратисти – ті ж оператори підуть працювати на “Первый республіканскій ОНР”.
Всі, хто працював на АТВ – всі ви відповідальні за запуск машини ненависті та нетерпимості. Всі ви доклали руку до розв’язання війни в Україні, на всіх вас лежить відповідальність та кров 2 травня та нинішньої війни. Всі ви жирували в свій час на криваві нефтерубліки російського консульства та бандитські криваві долари Маркова. Всі ви винні.
Зараз ви розбіглися по різним каналам – хто на “патріотичний” ківановський “7-й”, хто на “Первий городской”, хто до Ківалова на “31-й”. Але ніщо не забуте.
І наостанок: карма – вона така. Як кажуть, хто сміється – тому не минеться.
Об авторе
