Садовий не буде президентом

Четвер, 01 червня 2016
00:05

Газета по-українськи

Коментарі

Садовий не буде президентом

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: Олександр Ковальчук

Грибовицька трагедія може поставити хрест на президентських амбіціях Андрія Садового

Відчуття перерваного польоту муляє міському голові Львова Андрієві Садовому весь червень. І, скоріше за все, не просто муляє, а свербить. Адже за цей час він зробив багато хаотичних політичних кроків. Ігнорування сесій Львівської міської ради, незрозумілі заяви про підпал Грибовицького сміттєзвалища, неадекватні апелювання до вищих органів державної влади. Зокрема, президента Петра Порошенка. Маски-шоу в Ратуші з залученням Нацгвардії. Використання представників церкви. Звинувачення усіх в усьому. Вивіз львівського сміття до Києва й чимало чого іншого.

Такого розгардіяшу в поведінці львівського мера ніколи не спостерігали. Більше того, жоден із вітчизняних політиків так методично й вивірено не йшов до омріяної посади президента, настільки скрупульозно не “вилизував” свій імідж. Проте навіть у Януковича 2010 року з’явився шанс, якого, здавалося б, після помаранчевої революції ніколи не буде. Львівський же мер може втратити все, на що поклав добрий десяток років — політичний капітал, “євромерський” багаж, образ великого господарника, вірного християнина. Гора львівського сміття з Грибовицького звалища, що поховала під собою трьох рятувальників та комунальника, може поставити хрест на президентських амбіціях Садового. А багато знаючих активістів стверджують — Андрій Іванович не добуде третю каденцію на посаді міського голови. Механізми можуть бути різні. Але дедалі очевидніше — Садовий із соромом та шлейфом кримінальних справ може позбутися крісла мера, а відповідно — й трампліна на участь у виборах президента України.

Недаремно генпрокурор Юрій Луценко, представляючи у Львові нового прокурора області Юрія Квятківського, недвозначно натякнув: “А як же масштабні розкрадання під час організації та проведення Євро-2012 у Львові? Всі про це забули? Ми — ні”.

Конвульсійні сіпання Андрія Садового після Грибовицької трагедії свідчать багато про що. Та головне — під його ногами захитався плеканий багато років політичний базис. Сонце потьмяніло, німб утратив привабливість, ореол надщербився. Провідник “Самопомочі” поплив.

Аргументи на зразок “Винен Цісар, бо ще австрійці почали туди звозити сміття”, “Винні пожежники, бо налили забагато води”, “Винні ті, хто підпалили полігон” не спрацювали. А жителі більшості інших міст та районів області відмовилися приймати львівське сміття. Хоча керівник фракції “Самопомочі” у Верховній Раді Олег Березюк їздив і благав представників місцевого самоврядування підставити плече Львову й прийняти частину сміття. Але після трагедії у Великих Грибовичах ніхто не хоче стати наступним. А волання до президента, прем’єр-міністра та інших керівників держави оцінили як спробу Садового перекласти або розділити відповідальність за трагедію. “Сміття треба прибирати, а не робити на ньому політику”, — відповів Порошенко.

Політика, яку до Грибовицької катастрофи провадив Андрій Садовий, пішла вниз. Мер блокував прихід інвесторів, які бралися побудувати поблизу Львова сміттєпереробний завод. Зрозуміло — чому. Адже стихійне звалище “готівково” набагато вигідніше, ніж узаконена утилізація сміття. Звалище обслуговувало комунальне підприємство Львівської міськради “Збиранка”. Щодня на нього звозили близько 100 т сміття лише зі Львова. Ваги й радіаційний пристрій на в’їзді не працюють. Самоскиди міряють “на око” й отримують готівку за кожний. Далі поділені на клани-підряди жителі села Збиранка сортують сміття. Одні — метал, другі — пластик, треті — скло тощо. І вночі все, що можна продати, виїжджає за межі звалища — також за плату. Не виключено, що мер Львова міг бути зацікавлений у такому потоці готівки. Той, можливо, на добу перевищує готівковий фонд найпопулярнішої мережі тематичних ресторанів Львова “! Фест”, до якої Садовий має прямий стосунок. То про якого інвестора на будівництво заводу Андрій Іванович міг говорити?

Проте в офіційній відповіді від мера на запит депутатів у міськраді є перелік 43 фірм із 14 країн — США, Канади, Німеччини, Франції, Італії, Австрії, Нідерландів, Мальти, Чехії, Польщі, Туреччини, Латвії, Росії, України, — що пропонували побудувати сміттєпереробний завод і вирішити проблему Грибовицького звалища. Чому їм усім дали відкоша, міський голова не пояснює. Та хіба складно зрозуміти — чому?

Цю відповідь депутати отримали на свій запит після чергового виливу води з гудронами на Грибовицькому сміттєзвалищі 12 січня 2016 року. Адже озера з кислими гудронами — це екологічна бомба. Якщо займання добереться до них, то навіть Чорнобиль відійде на другий план.

Бізнесмен Ніколас ван Доеверен нещодавно розповів, як іноземні інвестори мали намір звести сміттєпереробний завод у Львові. Однак влада міста гралася в мовчанку і зрештою відмовилася втілити проект, що не передбачав витрат із бюджету. Завод, за словами ван Доеверена, обійшовся б у 100 млн євро, і його можна було б звести за три-чотири роки.

Подібна ситуація спіткала кожного потенційного інвестора. Тому пастка, яку Андрій Садовий створив сам для себе, виявилася настільки мас­штабною, що може поставити хрест на президентських амбіціях “Сонцесяйного”. Так мера називають у вузьких громадсько-політичних колах.

Більшість полігонів області відмовилися рятувати рейтинг мера Львова, тому найбільшу частину сміття везуть до столиці. А це — величезні видатки з міського бюджету. На транспортування сміття до Києва щоденно витрачають близько мільйона гривень, порахували експерти. А ще відходи вивозять до Житомира й інших міст України. Це ті кошти, яких завжди бракує на освіту, медицину та інші соціальні потреби.

Політичний рейтинг Андрія Садового до цього був сконцентрований у головному кабінеті львівської Ратуші, а тепер перевтілився у сміття, поділився й почав кавалками мандрувати Україною. Третину рейтингу Андрій Іванович віддав на спалення київському заводу “Енергія”, частину — житомирському сміттєзвалищу, ще — до Борислава, Нового Роздолу, Жидачева, Дрогобича, Самбора.

У великій політиці розтринькати те, що накопичувалося роками, можна за день. Удвічі прикріше, що крах політика Садового спричинив не якийсь благородний прорахунок чи непередбачуваний збіг обставин, а сміття.

Источник