Про борців з неправильною парковкою

Фото з Facebook сторінки спільноти “Наш Київ”

Coming out. Ненавиджу борців з неправильною парковкою. Не тому, що сама паркуюсь неправильно, скоріше навпаки. Я занадто обережна за кермом. Не терплю нахаб. Буває навіть шарпаю двері дебільно припаркованої машини, щоб спрацювала сигналізація. Але коробить, коли люди сварять чужих дітей, проганяють чужих тварин, шкодять чуже майно.

Сьогодні бачила масові репости фото, на якому крихітний новенький фіат передніми колесами торкнувся зебри і якесь падло щедро обмотало його жовтою стрічкою із надписом про те, що водій – олень. Хоча з того фото і ослу ясно, що водій – новачок і запаркувався некоректно від невпевненості та невміння. Зрештою, в житті бувають абсолютно різні випадки.

Кілька років тому особисто стикалася борцем проти неправильної парковки. Було це так. Дитину почало нудити перед Європейською площею, якраз навпроти Національної філармонії. Поставила машину на аварійку, вийшла, почала відщібати дитину з автокрісла і відчула удар кулаком в спину. Зовсім неочікувано тим, хто мене вдарив, виявився юний хіпстер в підстрелених штаниках, в окулярах з роговою оправою, який прогулювався із такою ж хіпстеркою в матово-червоній помаді на надутих губах. Дєвушка ніяково хіхікала, коли це нєдоразумєніє тут же почало клеїти мені на лобове скло круглу наклейку, яка, до речі, потім ще довго не відмивалася. Коли в неймовірному стресі я почала щось йому пояснювати про дитину, аварійку і знудило, мразь покрила мене мізантропським спічем про те, що його “не єб…уть” діти та їх мамаші.

Але найголовніше в цій історії, що хіпстер в підстрелених штаниках не обклеїв жодне велике статусне авто з тих, які були справді запарковані перед моїм “жуком”. Він гигикаючи пішов собі далі.

Тому вся ця показуха з наклейками мені взагалі не схожа на бороьбу за справедливість. Більше – на задоволення брудних пролетарських інстинктів.

Источник