“Від Джобса страшенно смерділо. Але він переконав мене, що ми зірвемо куш”
Пʼятниця, 15 квітня 2016
07:30
“Від Джобса страшенно смерділо. Але він переконав мене, що ми зірвемо куш”2
Фото: ФОТО З САЙТА www.bibhas.in
— Якщо до ранку не придумаємо нічого кращого, назвемо компанію “Еппл” — “Яблуко”, — говорить інженер Стів Джобс своєму напарникові Стіву Возняку 31 березня 1976 року. Наступного дня вони зареєструють “Еппл Комп’ютер Інкорпорейтед” — корпорацію, капітал якої сьогодні становить понад $500 млрд.
16-річний Джобс і на п’ять років старший Возняк познайомилися 1971-го. Обоє відвідували “Клуб комп’ютерних ентузіастів” у студентському містечку Стенфорд, штат Каліфорнія. Перша спільна розробка — пристрій, який давав можливість безкоштовно телефонувати в будь-яку точку світу. Припинили, коли почалися проблеми з поліцією. Правоохоронці вимагали надати список покупців.
Возняк розробляє персональний комп’ютер. На той час єдиний масовий комп’ютер “Альтаїр” не мав дисплея. Команди в нього вводили за допомогою перемикачів. До того ж його треба було збирати самотужки. Набір деталей коштував $450. Пристрій Стіва — вже готовий. Це системний блок із клавіатурою, замість монітора — телевізор. Презентує на засіданні “Клубу”.
Возняк працює в компанії “Г’юллет Пакард”, що виробляє обчислювальну техніку. Пропонує керівництву налагодити серійний випуск свого винаходу. Йому відмовляють.
— Не продамо й сотні таких, — пояснюють.
Тоді Возняк вирішує запустити власне виробництво разом із Джобсом. Аби купити деталі, продає за $500 калькулятор. А Джобс — мікроавтобус “Фольксваґен” за $450. Запрошують у компаньйони підприємця Роберта Вейна. Він має вирішувати суперечки, якщо між засновниками трапиться конфлікт.
Існує дві версії, чому компанію назвали “Еппл” — Apple. Перша — Стів Джобс якраз повернувся з комуни хіпі в Орегоні. Вживав наркотики, займався йогою і збирав яблука в саду. Якийсь час навіть дотримувався фруктової дієти. Вважав, що таким чином досягне просвітлення. За іншою, головним конкурентом інженерів була компанія “Атарі” — Atari. Потрібна була назва, яка стоятиме раніше за алфавітом у телефонному довіднику.
Возняк збирає комп’ютери вручну. Називає “Еппл-1”. Собівартість одного — трохи менше $200. Пропонує продавати їх з невеликою націнкою. Джобс проти. Каже, оптимальна ціна — $666,66. Домовляється з магазином “Байт”, що виготовлять для нього 50 пристроїв за гуртовою ціною — $500.
— Стів шукав просвітлення, — згадує власник “Байт” Пол Террелл. — У магазин прийшов босий. Жив у комунах хіпі, мився раз на тиждень, одяг не прав до місяця. Від Джобса дуже смерділо. Але він переконав мене, що ми зірвемо куш. Так воно й сталося. Це була найкраща угода в моєму житті.
На випуск першої партії техніки партнери беруть позику в банку — $10 тис. Повинні повернути ці гроші через 30 днів. Отже, за цей час треба зібрати 50 комп’ютерів. Вейн залишає компанію — боїться, що в разі провалу доведеться сплачувати борги. За свою частку акцій отримує $800. Згодом ще $1,5 тис. — за відмову від будь-яких претензій до “Еппл”. Зараз його частка могла б коштувати $72 млрд.
— Джобс говорив так, що йому всі вірили, — пояснює Вейн. — Але я прийшов додому і подумав: “Боже, у що я вляпуюся?” Якраз збанкрутував мій попередній бізнес — продаж гральних автоматів. Я ще не роздав борги, а тут такий кредит. Ніхто тоді не вірив, що в США знайдуться 50 ідіотів, котрим потрібні комп’ютери.
Збирають техніку у квартирі Джобса. Допомагають родичі й друзі. Вагітна сестра господаря Петті паяє плати. За кожну отримує один долар.
— Я мусила готувати обіди на всю цю зграю, — згадує Клара Джобс, мати Стіва. — У Петті паморочилася голова. Їй було важко сидіти й паяти. Коли казала, що більше не може, Стів різко відповідав: “Цікаво, хто це має робити замість тебе?” Як отримали перший прибуток, дав їй 50 доларів, щоб купила щось для дитини.
Замовлення виконують вчасно. Загалом за півтора року друзі зберуть уручну близько 200 комп’ютерів.
Через рік Возняк презентує “Еппл-2”. Пристрій має більшу пам’ять, працює швидше, графіка — кольорова. Ціна — $1300. Ним цікавиться японський хімік Тошіо Міцушима. Регулярно надзвонює в “офіс” компанії. Не знає, що насправді телефонує додому до Джобса. А замість секретарки з ним спілкується Клара. За наступні 16 років продадуть понад 6 млн “Еппл-2”.
Головний конкурент “Еппл” у 1980-х — компанія “Ксерокс”. Ті виготовляють комп’ютерні мишки, що коштують в магазинах $300. Джобс робить економ-варіант за $15. Далі зосереджується на розробці комп’ютера “Макінтош” — названий на честь сорту яблук. В “Еппл” з’являється новий противник — компанія “АйБіЕм”. Їхні комп’ютери зручніші та дешевші.
1985-го Стів Джобс залишає “Еппл”. Повернеться за 12 років.
905 000 доларів заплатив музей Генрі Форда за перший комп’ютер “Еппл-1” на аукціоні в США в жовтні 2014 року.
Одягався завжди однаково — кросівки, джинси та чорний гольф
— Він був різким керівником, — згадує Стіва Джобса інженер компанії “Еппл” Френк Сміт. — Найчастіше ми чули від нього фразу: “Це повне лайно!” У хороші часи це означало — треба довести йому, що це не лайно. У гірші не хотілося нічого. Люди тікали. Разом із тим він мав геніальне чуття на те, що матиме попит. При тому все мало бути геніальним і лаконічним.
Джобс народився 1955-го. Мати-студентка Джоанна Шибл завагітніла від сирійського мігранта Абдуфатта Джандалі. Батьки не дозволили їй залишити дитину. Хлопця всиновили Пол та Клара Джобси. Жінка працювала в бухгалтерській фірмі, а чоловік — у компанії, що виробляла лазерні установки. Джоанна й Абдуфатт пізніше одружилися, але шлюб був нетривалим.
Після школи Джобс вступив до коледжу Рід, одного з найдорожчих у США. За півроку покинув. Захопився дзен-буддизмом, став вегетаріанцем. Жив у друзів, гроші заробляв з того, що збирав і здавав пляшки з-під кока-коли. 19-річним влаштувався техніком відеоігор в компанію “Атарі”. Колеги постійно скаржилися на нього керівництву. Зазначали, що Стів не миє руки після туалету.
— Від нього так смерділо потом, що більше не відчувалося жодних інших запахів, — згадує працівник “Атарі” Вілл Філіпп. — Дівчина, яка сиділа біля нього, часом ледь не блювала. Але начальство цінувало Джобса. Те, за що він брався, продавалося. Коли ми написали скаргу, нам відповіли, щоб купили освіжувач повітря.
Джобса перевели працювати в нічну зміну. Тоді ж він дізнався, що всиновлений. Впав у депресію, поїхав у Індію. Шукав зустрічі з відомим гуру Німу Каролі Бабу. Але на місці з’ясував, що той помер. Почав практикувати голодування, вживав наркотики.
У 25 років заробив понад $250 млн. Попри це жив скромно. Одягався завжди однаково — кросівки, джинси та чорний гольф. Так проводив навіть офіційні презентації. За легендою, саме так Джобс був одягнений, коли віддав перший кредит. Відтоді вважав це вбрання щасливим.
Мав позашлюбну доньку Лізу. Не зразу визнав батьківство, але пізніше оплатив їй навчання, підтримував грішми. Одружився з молодшою на вісім років працівницею банку Лорен Павелл. Мали трьох дітей.
2003-го дізнався, що має рак підшлункової залози. Спочатку відмовлявся від операції. Лікувався голодуванням, звертався до медіума і знахарів. Коли погодився на хірургічне втручання, вже мав метастази. Помер 5 жовтня 2011 року.
Похожие записи
Об авторе
