“Не слід від музиканта очікувати чогось більшого, ніж те, за що ви заплатили”, – Харчишин

Я був не на одному концерті у світі де, як це не дивно, бачив багато різних прапорів. Минулого року, на фестивалі Zurich OpenAir, до сцени підійшли дівчата і розтягнули свій валійський прапор, на який ніхто не звертав уваги, аж поки вони не почали заважати людям, що стояли за ними під сценою. Я все бачив і мені було не критично) Але до них підійшла охорона і ЧЕМНО попросила його опустити, в цей самий момент вокаліст однієї дуже популярної групи (нєобрємєньонний совєтским воспітанієм) крикнув шось, типу, “nice flag” і дівчата весело ним помахали, а потім опустили його трохи нижче.

Я нікого ні в чому не звинувачую, єдине що вам скажу, якби британцям чи американцями хтось зі сцени сказав: “заберіть на*уй свій прапор!” Вони б його відразу слухняно забрали, але, скоріш за все, разом з тим хто це із себе видавив.

Ще додам, що не слід від музиканта очікувати чогось більшого, ніж те, за що ви заплатили. Але, як бонус, окрім незрозумілих танців, ви гарантовано можете отримати неочікуваний перформенс віл нього, на кшталт того, який нині на вустах, або не дай Бог, раптовий і несподіваний акт дефекації, від мого улюбленого Джарвіса Кокера, після якого, частина залишає залу, а інша – звеличує митця до небес.

Так до чого я, перед тим, якписати, “а зачем они туда со своим флагом???” чи “за*бали они со своими флагами”, я би порадив відвідати 10-15 європейських фестивалів чи концертів. Вухам приємно і мозги провітрите.

Источник