Мавпочка Джекі мав найвище військове звання серед тварин – 100 років тому павіан став капралом Великобританії

Понеділок, 29 лютого 2016
14:12

Цікаво

Мавпочка Джекі мав найвище військове звання серед тварин – 100 років тому павіан став капралом Великобританії10

 
Коментувати
Роздрукувати

Фото: warfiles.ru

В 1916 році в Першій Світовій війні брав участь не звичайний солдат – мавпочка Джекі. Павіан допомагав військовим виявляти противника на відстані. Навчився старшим офіцерам віддавати честь, їв з вилкою і ножем, повзав у траншеях, запалювати в трубках солдатів тютюн. Отримував уніформу і мав розрахункову книжку. В одному з боїв врятував життя своєму господарю Альберту Мару, зализував тому рану до прибуття медиків. Пізніше був ранений сам, після чого йому ампутували праву ногу. Ветеран війни Джекі був нагороджений медаллю “За відвагу” й отримав звання капрала. Після війни йому виплачували військову пенсію.

Джекі в Альберта Мара, уродженця Південноафриканської Республіки, появився незадовго до початку війни. Чоловік знайшов тварину на одній із колишніх ферм. Він вирішив забрати мавпочку додому і дав йому ім’я Джекі. Тварина і господар стали кращими друзями. Невдовзі Альберт присягнув на вірність Великій Британії. Вирушаючи на фронт Мар попросив у командування лише про одне – взяти з собою павіана Джекі. Керівництво було не проти. Так почалася історія військової служби хороброго піхотинця – павіана.

Джекі відразу став загальним улюбленцем, а пізніше і талісманом солдатів 3-го Південно-Африканського піхотного полку. Нарівні з усіма солдатами отримував пайок, уніформу з головним убором із знаком піхотного полку, зарплату. Коли бачив офіцерів, віддавав їм честь. За столом користувався ножем і вилкою, а в траншеях запалював у трубках солдатів тютюн.

Альберт та Джекі разом воювали проти турків і німців. На фронті солдатам було не до розваг, але завдяки Джекі отримували емоційне розвантаження. Залюбки з усіма позував перед фотографами. Павіан став відмінним солдатом-піхотинцем, розумним і безстрашним. Рядовий Джекі брав активну участь в боях. Став прекрасним спостерігачем, він завжди попереджав свій загін про наближення ворога. Міг помітити супротивника на значно більшій відстані, ніж солдати. Всі знайдені предмети, які могли стати в бою, запихав у туніку господаря.

1916 року в одній із битв Альберт Мар був серйозно поранений. Ворожа куля пройшла через його плече, він почав втрачати кров. В цей момент поряд був Джекі. Тварина кинулася зализувати рану, поки не з’явилися медики. Так своєму господарю врятував життя.

1918 року в Бельгії загін Альберта Мара потрапив в засідку. Почався рясний обстріл, що супроводжувався гучними залпами гармат. Джекі не розгубився і почав будувати примітивну оборонну споруду з каменів. В цей час вибухнула граната і один із осколків тяжко ранив праву ногу Джекі. Альберт негайно підхопив друга на руки й помчав в медичну частину. Чоловік з повними очима сліз благав лікарів врятувати життя мавпочки. Лікарі Джекі дали хлороформ і провели ампутацію кінцівки.

“Ми думали дати пацієнту хлороформ. Якщо б він помер, то краще б це була смерть під анестезією. Ще ніколи в моїй практиці мені не доводилося давати анестетик такому пацієнту. Джекі вихопив склянку з анестетиком і став жадібно пити, ніби це була пляшка віскі. Цього було достатньо, що б зробити ампутацію і привести все в порядок”, – згадував у своєму щоденнику доктор Вудсенд.

Джекі одужав і після закінчення військових дій його нагородили медаллю “За відвагу”. Мавпочці вручили одну золоту нашивку за поранення і три синіх шеврони за кожен рік військової служби. Як учасник бойових дій, йому виплачували пенсію. В 1918 році Джекі взяв участь в лондонському Параді Перемоги. Через три роки Джекі трагічно загинув під час пожежі на фермі. Його господар Альберт Мар помер в 1973 році, в місті Преторія, столиці Південно-Африканської Республіки. Йому було 84 роки.

Источник