Про Албанію для мандрівників

Задоволеність поїздкою до Албанії, буде залежати від вашої мети та вміння закривати очі на негаразди. Якщо мета-відпочити, вам прийдеться тренувати позитивне мислення. Як правило, на відпочинок людина прибуває із знаком “-” і є країни, які швидко відновлюють цей дисбаланс. Албанія цього сама не зробить. Багато хто нарікає на неорганізованість, але я думаю, що це вторинне. Головне- ви будете мати справу з людьми, які більше 40 років провели за «залізною завісою», родичі яких або ж і самі люди, зазнали репресій. Енергетика країни обумовлена людьми і подіями, що тут відбувались. Наявність на пляжі дзотів виглядає екзотично, але і засвідчує, що не все забуто. Будучи чутливою людиною, ви звернете увагу на цю нелегку спадщину, та знайдете пояснення в сфері суб’єктивно-раціонального – «не можу виспатись», «мене щось не відпускає», «як тут все погано організовано», «не можу наїстись, а у нас «все включено», «тут якийсь дикий народ». Проблема ж більш ширша- люди , які тут живуть, ще не відкрились світу, вони на шляху створення бездоганного сервісу для туристів. Я вірю, що в цьому їх потенціал.

Якщо ви досвідчений мандрівник і їдете з метою пізнати іншу культуру, вам буде легше. Албанія -оригінальна країна і вона припаде вам до душі. Суспільство тут доволі закрите, одразу не підпустить, але ви зможете завоювати їх довіру якщо проявите щирість, відкритість і зацікавленість.

Одним із переваг відпочинку в Албанії є ціна. Це відносно економ-варіант. Але будьте готові, що і сам відпочинок буде в такому ж «економному» режимі.

Клімат. Клімат в Албанії субтропічний середземноморський та помірний. В реальності це виглядає так, що самими спекотними місяцями є липень і серпень. Відпочиваючи на початку липня, ми зіткнулись з температурою після 30 градусів. На другу половину липня припадають найвищі показники. Тут можна очікувати температуру до 40. Враховуючи, що клімат до того ж і сухий, переноситься він важко, особливо якщо є проблеми з серцево-судинною системою. Вже в сусідній Македонії відчуваєш себе значно краще, та і на півдні Албанії теж. Тож якщо здоров’я викликає питання -варто перенести поїздку на червень або вересень. Обов’язково використовуйте захисні креми і майте при собі воду.

Море. Албанію омиває Адріатичне і Іонічне море. Море в районі Дурреса важко назвати Морем. Воно брудне за рахунок піску, водоростей, різних водних мотоциклів, які залишають мастило, що ви відчуєте на руках. Навіть запливаючи далеко від берега, я зустрічала недокурки. Пляжем не користувалась, він не був приватним- туди міг прийти будь-який бажаючий. Біля моря постійно чергувала пересувна цистерна, в якій смажили пончики. Запаху моря так і не відчула. По берегу ходили продавці газет, біжутерії, фруктів. Важко назвати подібну атмосферу комфортною для відпочинку. Плюсом Адріатичного дурреського моря, були піщаний берег і невелика глибина на початку, що може бути цікавим і безпечним для дітей. Але саме в цьому морі зі мною вперше сталась неприємна пригода- вжалили медузи, причому я одразу отримала опік обох рук. Побачити цих медуз- вони невеликі і з темно-синьою обрамляючою смужкою нелегко, оскільки море брудне. Я одразу підключила інтернет, який порадив не змивати морську воду, яка не дає вбратись отруті. Та я вже це зробила, то ж скористалась другою порадою- змочила рану лимонним соком, періодично повторюючи процес. Стан не погіршувався і через декілька годин опіки зникли.

Де знайти Море? Якщо ви поціновувач Моря, варто обрати пляжі Вльори і далі на південь аж до Саранди. В районі Вльори, Адріатичне море зустрічається з Іонічним і ця зустріч є витонченим сюрпризом для мандрівника. Море тут чисте, приємне і розслабляююче. Єдиний мінус- можливий кам’яний захід і галечний пляж. В туристичному агенстві , мені натякали на різницю в морях, та я не захотіла їхати так довго до Саранди (5 годин від аеропорту ) і не думала, що різниця суттєва. Виявилось, що різниця дуже велика.

Житло

Готелі. Не слід чекати чогось особливого від них. Якщо ви досвідчений «відпочивальник», то буде багато речей, на які ви змушені будете закрити очі. Наприклад, скромна і незмінна їжа. В наших 4 зірках на вечерю були 2 основні страви, 2 гарніри, овочі, сир і кавун. Сніданки стандартні і незмінні. Цього набору було цілком достатньо щоб поїсти, але є різниця з аналогічними готелями Греції, Хорватії. Проблемою Албанії є перепади електрики. В сусідньому багатоповерховому готелі, дитина застрягла на 20 хвилин у ліфті. Батьки-поляки навіть телефонували в Польщу, в турфірму, настільки їх занепокоїла ця несподівана ситуація.

Апартаменти. Ми їх не брали, але відгуки українців, що подорожували з нами, були несхвальні. Основні нарікання- відсутність кондиціонеру або перебої в роботі (теж саме було і у нас в готелі); порушення особистої території- коли господар може без дозволу зайти в справах. Неупорядкованість побуту (відсутність посуду, плити). Думаю, що все індивідуально, але варто з’ясовувати подібні речі, перш ніж обирати такий відпочинок.

Кухня. Треба сказати, що готувати албанці вміють. Ви зможете знайти ресторани як з албанськими так і італійськими стравами. В Саранді ми зустрічали грецькі таверни. Овочі і фрукти тут екологічно чисті, тож обов’язково зробіть на цьому акцент. Албанія вже давно спеціалізується на вирощуванні с/г культур, не використовує ГМО. Навіть великого фаст-фудного монстра Макдональдз, вони не допустили до себе. Екологічність їжі, чистота повітря- те, за чим я сумую. У нас ситуація з цим зовсім інша… Із місцевої кухні можна спробувати бюрек; албанці випікають чудові круасани. Відома національна страва- тав веу або тавельбасане. Це баранина в йогурті, томатній підливі. Підходить, коли ви дуже голодні, або просто любите м’ясні страви. Спробуйте трілече- вдалий охолоджуючий десерт. Піца за смаком подекуди краще ніж в Італії. Можна спробувати пасту, лазанью. Хороші, свіжі морепродукти. Ціни варіативні. Наприклад, чудовий великий салат із морепродуктів в ресторані обійдеться в 100 грн. З собою можна привезти італійські, грецькі продукти- їх тут немало.

Мова. Одне-єдине слово «фаліміндеріт»- дякую, ми вивчали днів три. Албанська мова не має нічого спільного з нашою, вона незрозуміла. Англійською тут володіє досить мало людей. Можна спробувати італійську, вона їм ближче. Коли ви будете мати справу з будь-яким сервісом- проблем не виникне, як у відношенні так і спілкуванні. Вам покажуть ціну на моніторі, калькуляторі або чеку. Стандарти обслуговування іноземців на хорошому рівні.

Гроші. Здійснювати розрахунки вигідніше в місцевій валюті – леках. Обмінювати їх краще в валютних пунктах. Там вас запитають тільки ім’я і прізвище, паспорт захочуть побачити в банку. Нас попереджали, що гроші після операції обов’язково треба перерахувати. В чеку за їжу вам можуть принести суму в леках, євро і доларах. Популярна іноземна валюта тут євро. В магазинах приймають леки.
Шахрайство. Має місце в Албанії. Не відповідайте на чужі дзвінки, бережіть свої кредитні карточки. Краще мати гроші при собі і розплачуватись кеш- це і поширеніше і безпечніше. Кредитними карточками тут користуються дуже рідко.

Оренда авто/дороги. Існує багато чуток навколо оренди авто в Албанії. Те, що вони прискіпливо відносяться до зданого авто- можуть знайти дефекти, до яких ви не маєте відношення. І те, що водії тут ганяють і порушують правила. Я б звернула увагу на декілька речей. Авто ми орендували через своє турагенство- це нівелювало необхідність вести переговори і до і після. Особливо небезпечної поведінки серед місцевих водіїв я не помітила, швидше мене лякала поведінка місцевих жителів. Складалось враження, що вони з тих часів, коли авто не було- їх просто не помічають. І досить багато поліціянтів на дорогах «при роботі»- зупиняють і перевіряють. Дороги тут різні. Є декілька головних хороших магістралей. Експерименти ж з іншими, місцевого значення, можуть бути невдалими. GPS в Албанії непопулярний. Більше того, його використання може бути небезпечним. У нас був невдалий досвід, коли завдяки своєму GPS ми потрапили на гірський серпантин із бездоріжжям. Мобільний оператор вже попрощався з нами і привітав в … Греції. Тож найкращий путівник тут карта, наявність вказівників, зустрічного руху і інтуїція.

Куди поїхати. Мені сподобалась поїздка до Македонії і Гірокастри. В Македонії вам припаде до душі Охрідське озеро, а Гірокастра чудова своєю фортецею і цікавими архітектурними ансамблями. Без неї Албанія не Албанія. Вльора і Саранда- два приємних курортних міста з хорошим морем і атмосферою. Круя цікава музеєм Скандербега – національного героя Албанії. Там є непоганий етнографічний музей і старовинна церква з залишками візантійських фресок. В Круї є базарчик, де продаються різні національні сувеніри. Хоча його нахвалюють, на мене він не справив якогось особливого враження, хоча один продавець не залишив мене без прикрас 🙂 Тірана -по своєму цікава, у мене навіть залишилась назва вулиці, яку рекомендувала гід для шопінгу- Rruga Myslym Shyri . Всі цікаві пам’ятки столиці зосереджені навколо головної площі. Їхати в Дуррес можна з метою розвіятись і доторкнутись до цивілізації. Як окреме місто для вивчення, воно не являє особливої цінності. В іще одному місті, яке як правило, рекомендують туристам- Бераті, ми не були.

WI-FI .Що в Албанії є цінним після екології -це інтернет. Часто він безплатний і швидкий. Ще одна особливість – є мережі, які не захищені паролями.

Після повернення до Києва, я відмітила, який він чистий. Я б не сказала, що в Албанії багато сміття, та в підсвідомості ця різниця відклалась. Тож цінуймо те, що маємо. У нас дуже чисте місто. Албанія – країна-новобудова. По всім маршрутам ви побачите багато незакінчених починань. І хто знає- чи це така балканська хитрість – не закінчувати, щоб не платити податки, чи це країна, що активно розбудовується? Хочеться думати про останнє … 🙂

Источник