Щоб стати президентом, недостатньо бути хорошим мужиком – Дейнега
Понеділок, 04 липня 2016
20:41
Щоб стати президентом, недостатньо бути хорошим мужиком – Дейнега
Фото: gazeta.ua
“Порошенко продовжує боротись за владу. А треба не боротись за неї, а використовувати”. Таку думку в інтерв’ю Gazeta.ua висловив засновник волонтерської організації “Повернись живим” 32-річний Віталій Дейнега.
Порошенко вичерпав свій ресурс як президент чи здатен учитися на помилках, розвиватися?
– Відсотків 70 роботи президента ми не бачимо, бо там багато різної міжнародної фігні, про яку навіть не здогадуємось. За зовнішніми параметрами Порошенко не вичерпав себе, бо йде більш-менш правильним шляхом. Його велика вада, притаманна всім українським політикам – жага влади та грошей. Якби президент був поряднішим у питаннях грошей та повноважень, то усе було б добре. Оскільки до нього постійно виникають питання, це псує загальну хорошу картину. Наприклад, заводи, які він не хоче продавати.
Чим далі, тим більше він деградує. Коли Порошенко прийшов до влади, достатньо вмів чути та був акуратним. У його руках можливість тримати слово. Він це не робить.
У чому основні проблеми Порошенка-президента?
– Велика проблема – він спирається більше на людей, яким довіряє, ніж на тих, хто вміє робити свою справу. Звідси у нас начальник Генштабу Віктор Муженко, міністр інформації – Юра Стець, який взагалі повністю некомпетентний, ще прем’єр Гройсман. Сучасний Кабмін – це перевага влади у бік президента. Порошенко продовжує боротись за владу. А треба не боротись за неї, а використовувати. У нас зараз говорять, що закінчуються деякі боєприпаси. Хоча це почалось ще у 2014-му. Але досі не зробили жодної спроби побудувати заводи, де б виробляли снаряди, міни, патрони. З одного боку ніби правильно робимо – відновлюємо танки. А з іншого – немає нових патронних заводів. Це ж не супер-важке завдання.
Чим він здивував на посаді президента?
– Тим, що виявився дуже чутливим до суспільної думки. В Україні усі президенти не зважали, що пишуть ЗМІ та говорять люди. Порошенко перший почав на це реагувати. Йому не байдуже. Плюс у тому, що ми змогли продавити того ж Гайдука, використовуючи ЗМІ та суспільну думку. Мінус – часто героїзуються люди, про яких президент знає погану правду. Наприклад, він добре знає, хто така Надя Савченко. Але вручив їй орден, бо люди за нею божеволіли. Не сказав: “Давайте дамо їй трохи часу себе проявити”. Це призводить до того, що у владу потрапляють мутні люди, але з незаслуженою довірою суспільства.
Неприємно здивувало, що він симулює те, чого від нього очікують. І продовжує красти, як попередники.
Приємно, що у питаннях війни приймав правильні рішення. Це наступ та його результати в червні 2014-го, коли ми мало не звільнили Донбас. За це президента поважаю. І взагалі введення військ на Донбас. Якби ми там протупили, то отримали б ситуацію, як у Криму. Мінськ-1 та Мінськ-2 – правильні кроки. Просто більшість забула, на тлі чого все відбувалося. Тому так легко кричать, як треба було діяти.
Ким Порошенко може увійти в історію станом на початок липня 2016 року?
– Ніким. Йому історія дала шанс увійти в неї як людині, яка перемогла одну з найпотужніших військово держав на Землі. Президенту-переможцю народ би пробачив усе. Петро Олексійович намагається всі ці моменти об’єднати. Узурпує владу, краде гроші і при цьому більш-менш захищається від російської агресії.
Хто був би наступним хорошим президентом України?
– Поки що не бачу кандидатів. Щоб стати президентом, недостатньо бути хорошим мужиком. Зазвичай це колишні прем’єр-міністри або міністри хоч чогось. Президент буде стикатись з великою кількістю лайна. Йому доведеться знаходити спільну мову і з корупціонерами, і з олігархами, подобається нам це чи ні.
Беремо лаву запасних. Одразу викидаємо Тимошенко, Яценюка, Тягнибока, Кличка. Садовий – Боже упасі. Навіть не був міністром. Савченко нас вже майже в ДНР/ЛНР злила. Якщо ми хочемо завершити процес, давайте оберемо її. Будемо в Росії, зате у нас настане мир. Наді, видно, в Росії сподобалось.
Міноборони Полторак президентом не буде, хоча б тому що він силовик. Він добрий менеджер. З усіх потенційних кандидатів я би розглянув його. Хоча не вийде цього. Він може бути кращим, та поки у нас солдати не літатимуть зверху на “джевелінах”, його не оберуть.
Клімкін – дипломат-інтелектуал. Достатньо розумний, але в нашій країні президент має бути більш жорстким. Інших з Кабміну не має сенсу навіть обговорювати.
Абромавічус – мужик хороший, непідкупний, але в президенти не годиться. Бо, потрапивши у скрутну ситуацію, він просто гримнув дверима і сказав “ідіть всі на*уй”. Яресько – спостерігач з Заходу. Якщо ми хочемо злити країну з кінцями, давайте її оберемо президентом.
Саакашвілі – популіст, який “м’яко стелить, жорстко спати”. Гарно говорить, але результатів не показує. Такий же популіст як Ляшко, Каплін. “От давайте оберіть мене і у вас буде як в Грузії”. “А як в Грузії?” “А х*й його знає. От як в Грузії, так і буде”.
Мене питали ще до Майдана, кого я бачу президентом. Відповідав: “Порошенко”. Але не думав, що людина, у якої і так багато грошей, захоче ще більше. Людину у 50 років важко змінити. Цей президент не найгірший. Його просто треба тримати в “єжових рукавицях”.
Питань до його вчинків багато, але хто після нього? Це турбує більше. Боюсь, ми можемо отримати когось набагато гіршого і будемо потім страждати. Я поки на боці президента, хоча глибокої симпатії він у мене не викликає.
Похожие записи
Об авторе
