Чому аеропорт Бориспіль повинен носити ім’я Казимира Малевича
Субота, 02 липня 2016
10:52
Чому аеропорт Бориспіль повинен носити ім’я Казимира Малевича
Художниця Олеся Драшкаба у соціальній мережі Facebook докладно пояснює, чому аеропорту Бориспіль потрібно присвоїти ім’я Казимира Малевича. Свій текст подає у форматі запитань і відповідей.
Навіщо взагалі перейменовувати аеропорт? Як завжди нема куди дівати гроші?
Ви здивуєтеся, але перейменовувати аеропорт дійсно немає ніякого змісту. Тому що перейменування аеропорту не має і не може бути ЦІЛЛЮ, але може стати ЗАСОБОМ. І як “засіб” працює тільки ім’я Малевича. І ціль цього процесу – це культурна дипломатія, міжнародна політика, туристична привабливість Києва, зміна самоіндефікації українців і брендингу України у світі. Ніяке інше ім’я цього не приносить, а тому дійсно інше ім’я – це лише інвестиція і гроші платників податків.
Чому саме Малевич? Невже нема інших відомих українців?
Малевич – найвідоміший киянин. Він змінив парадигму мислення в мистецтві. Він перший ризикнув відмовитися від форми. Тобто не просто намалював квадратики і кола, а написав багато книжок і статей. А привело це наприклад до розвитку дизайну, до розвитку сучасної музики, до розвитку багатьох течій в мистецтві і найголовніше – до зняття багатьох обмежень з нашого мислення.
Чому аеропорт? Побудуйте собі музей і назвіть його Малевича.
Аеропорт – це найшвидший і найефективніший інструмент для сприйняття міста чи регіону з іменем, яке він носить. Ми маємо вкласти в назву аеропорту суму непомірно меншу, ніж декілька маштабних виставок Українського Авангарду в світі, статті в закордонній пресі протягом багатьох років, книжки, перекладені на багато мов світу, комплексна програма по брендингу України. Ці всі речі швидко вирішує перейменування аеропорту, тому що воно починає цей діалог. Звичайно потім треба підключати і культурну дипломатію, і експертів і митців.
Малевич не українець, невже нема відомих українців?
Малевич народився в Києві, до 17 років жив по українських селах. В роду були як католицькі, так і греко-католицькі священики. Малевич розмовляв тільки польською і українською, російську вивчив потім. Малевич вчився в Києві, потім дійсно жив в Росії, але підтримував зв’язки з українськими авангардистами і виставлявся в Україні, його статті друкували в Україні. 1928-1930-ті роки Малевич викладав в Українській академії мистецтв (на той час інститут). Був вимушений поїхати з України через переворот в академії, коли почалися “чистки” інтелігенції, які потім переросли в справжній терор і переслідування. Малевич про себе завжди писав, що він українець. Навіть в автобіографії 1933 року, що насправді було досить небезпечно.
Як назва аеропорту змінить уявлення про Україну в світі?
Росія проводить дуууже маштабну і фінансово дорогу культурну політику по популяризації “Русского Авангарда” вже багато років. Це масова кампанія: від вікіпедії (і не лише російською, а і англійською мовами), через статтіі мистецтвознавців, маштабні виставки, експертів, навіть через сувенірну продукцію. Це дає Росії багато бонусів, як фінансових, так і брендингових. Наприклад такі країни, як Німеччина, Австрія, Франція, Голандія набагато легше сприймають діалог через мистецтво, ніж через політику, новини і навіть технічні досягнення. Ми можемо сто разів повторювати, що Росія – варвари і загарбники, а ми культурна сучасна держава, але якщо Росія – держава мистецтва і авангарду, а ми держава князів і середньовічних правителів – то в наші меседжі якось погано віриться.
Мені не подобається мистецтво Малевича.
Це дуже поширений аргумент, як у владних колах, так і у громадськості. З одного боку можна просто розвести руками, але можна і сказати, що особисті мистецькі смаки НЕ МАЮТЬ впливати на більш стратегічні і державні речі. Ми мало усвідомлюємо наскільки у ВСІХ нас проблеми з мистецьким вихованням, зі знанням історії мистецтва і сприйняття мистецтва як цілісного еволюційного явища. У нас така освіта була і є, тому тут нема чому дивуватися і на шо скаржитися. Я би рекомендувала подивитися різні періоди Малевича (він малював не лише супрематизм), прочитити книжки Малевича, прекрасні статті Малевича київського періоду, дуже рекомендую книжку Маркаде “Малевич”. Ваші мистецькі смаки – це дуже інтимна і важлива річ, але важливо, щоб вони були осмислені і спиралися на розум і факти, а не лише на брак освіти.
Я за Сікорського!
Я теж за Сікорського і дуже щаслива, що колектив аеропорту Жуляни і Київська міська адміністрація прийняли рішення перейменувати іменем Сікорського цей аеропорт. Поряд розташований музей авіації, ведуться розмови про ремонт будинку Сікорського, що розвалюється. Тому це прекрасне рішення я всіляко підтримую! А міжнародний аеропорт буде орієнтований на іноземну аудиторію, серед якої ім’я Малевича все таки більш відоме і впливове.
Нагадаємо, аеропорту Бориспіль хочуть присвоїти ім’я одного з видатних українців. Серед варіантів – ім’я авіаконструктора Олега Антонова, політичного діяча Івана Мазепи, художника-авангардиста Казимира Малевича, українського та американського авіаконструктора Ігора Сікорського або автора слів Гімну України Павла Чубинського. Останній варіант – не присвоювати жодного. Голосування на сайті Міністерства інфраструктури триватиме з 30 червня по 15 липня.
Похожие записи
Об авторе
