На прощання з Василем Сліпаком прийшли тисяча шанувальників
Пʼятниця, 01 липня 2016
21:15
На прощання з Василем Сліпаком прийшли тисяча шанувальників18
Фото: Ярослав Тимчишин
1 липня до Гарнізонного храму Петра та Павла у центрі Львова зійшлося понад тисячу людей. Там 12 священиків відспівували оперного співака Василя Сліпака. Він загинув 29 червня від кулі снайпера поблизу шахти “Бутівка” на Донеччині.
19 років Василь мешкав у Парижі, співав у національній опері. Під час Революції Гідності став волонтером, допомагав майданівцям. Потім збирав кошти для учасників АТО. Торік пішов добровольцем воювати на фронт. Службу поєднував з оперними концертами. Останній виступ був у травні в Парижі. Тиждень тому повернувся на Донбас.
Серед людей багато у чорних футболках з написом “Україна понад усе”, учасників АТО зі шевронами “ЗСУ” та “Правий Сектор”. Майорять синьо-жовті та червоно-чорні прапори. Вінків та квітів мало.
“Хотіла принести букет, але прочитала у соцмережах, що родичі Василя просили того не робити. Кажуть, краще гроші переказати на потреби у зону АТО. Зі собою свічечку взяла, на могилі запалю”, – говорить львів’янка Уляна.
Труну з тілом виносять на вулицю. Оперного співака поклали у військовій формі.
“Смерть Василя для багатьох стала шоком. Всі ми самі пізнаємося у житті. Добре бути патріотом, коли все навколо тебе спокійно. Добре бути християнином, коли все благополучно. Василь показав, що у тому житті треба жертвувати. Він з ранніх років знав дисципліну. Пішов у “Дударик”, а там було строго. Хто проходить “Дударик” – отримує військовий вишкіл. От співак зі світовою славою залишає усе і йде, де смерть, зло. Він навчився жити у пеклі за моральними принципами”, – каже владика Борис Гудзяк. Він був духовним наставником Василя Сліпака.
Шанувальники плескають у долоні, вигукують “Герої не вмирають”.
“Василь допомагав всім – воїнам Збройних Сил, Національній гвардії, “Правому Сектору”, іншим угрупуванням, які боролися за волю України. Брат ніколи не був членом жодної політичної партії. Так, він загинув, воюючи з військовими “Правого Сектору” та Збройних Сил України. Перед тим воював з іншими угрупуваннями. Воював – виступав – воював – виступав. Брат знав сім іноземних мов, спілкувався з елітою світу. Біля його будинку у Парижі можна було зустріти голлівудських режисерів, продюсерів, музикантів. Товаришував з українцями, росіянами, французами. Йому у житті нічого не бракувало, але він вирішив так”, – розповідає старший брат загиблого Орест Сліпак.
Останній тиждень перед смертю Василь гостював у брата в Києві.
“У цей час якийсь був світлий – мало говорив, багато молився. Кажу: “Василю, ти такий спокійний. Що сталося?” Навіть не мав думки, що він зібрався на фронт. Коли поїхав, на серці було тяжко. Припускав, що таке може статися, але одразу думку відганяв від себе”, – зазначає Орест Сліпак.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російський снайпер зізнався у вбивстві Василя Сліпака
Труну з тілом везуть на Поле почесних поховань на кладовищі-музеї Личаківський цвинтар у центрі міста. Люди займають усю проїжджу частину біля Ратуші. Транспорт зупиняється.
Василя ховають на полі №76 поряд з іншими бійцями АТО. П’ять раз вистрілюють з рушниць. Люди вигукують: “Слава нації!” – “Смерть ворогам”. Співають пісню “Ой, у лузі червона калина похилилася…” Родичі Сліпака запрошують на поминки. Оголошують: є ресторані “Євроготель” на столах нарізані ковбаса, сало, вода – як на фронті. Нема крісел. Розраховано на 100 людей.
Нагадаємо, що центральну вулицю столиці назвуть на честь загиблого співака Сліпака.
Похожие записи
Об авторе
