Юристи розповіли, чи можна в Україні звільняти за “сидіння” у соцмережах у робочий час

Роботодавець не має права стежити за працівником, якщо це не передбачено контрактом.

Європейський суд з прав людини визнав правомірним звільнення з роботи румунського інженера за “сидіння” в соцмережах. Це рішення Малої палати Суду збурило українців, йдеться у сюжеті ТСН.19.30.

Позов румунського інженера Богдана Барбулеску проти колишнього роботодавця там не задовільнили. Позивач вважав, що керівництво компанії порушило його право на приватність, прочитавши особисте листування, а потім звільнило його. У Європейському суді з прав людини вивчили справу й оголосили вердикт.

“У компанії існували правила, згідно з якими не можна було використовувати робочий комп’ютер, інтернет, за який платить роботодавець, e-mail, пошту для особистих цілей”, – пояснює фахівець у галузі захисту прав у Європейському суді з прав людини Андрій Кристенко.

Читайте також: Рік очима “ВКонтакте”: що протягом року українці робили у соцмережі. Інфографіка

Цей пункт часто можна зустріти і в українських контрактах, кажуть фахівці. Переважно це пов’язано з кібербезпекою. Але якщо роботодавець окремо це не прописав, стежити за працівниками він не має права. За українським законодавством можна контролювати тільки результат.

“Роботодавець не має права моніторити, чим ви займаєтеся в інтернеті, в соцмережі, не має права знімати на камеру, здійснювати аудіозапис”, – каже юрист Центру соціальних та трудових досліджень Віталій Дудін.

Таким чином, звільняти за користування соцмережами – незаконно, як і вимагати посилання в резюме на сторінку в соцмережі. Єдине, що може зробити роботодавець – мотивувати, щоби в працівника не виникло бажання витрачати час на балаканину або компрометувати репутацію роботодавця.

Наприклад, швейцарський парламент зобов’язав працівників публікувати тільки те, що не соромно показати, після того, як тамтешню секретарку звільнили за відверті селфі. Лікарів звільняють за неприпустимі фото з моргів та операційних. Кухарів – за непристойні селфі в кухні. Учителів та поліцейських – за розпусні фотографії й коментарі. В Україні з переходом до нової поліції дописи колишніх правоохоронців на підтримку розгону Майдану стали перевіркою на моральність.

Читайте також: Третина українців проводить своє дозвілля у соцмережах – опитування

“Для таких органів як поліція, державна служба, це має вагу репутаційну передусім. Там є ряд таких суб’єктивних категорій: моральність, добросовісність, патріотизм. Вже про це певною мірою подбали, щоб на цій підставі людей відхиляти”, – каже Віталій Дудін.

Тим часом румунський інженер Богдан Барбулеску, який вирішував особисті справи на роботі, має три місяці на подання апеляції. Тоді до розгляду може взятися Велика палата із 17 суддів.

Нагадаємо, Барбулеску звільнили в 2007 році, коли роботодавець перевірив його сторінку в Facebook і дізнався, що той використовував комп’ютер, аби листуватися зі своїм братом і дівчиною.

Кореспондент ТСН Ольга Нескородяна

Источник