“На мою пенсію 1153 гривні далеко не заїдеш”
Субота, 18 червня 2016
22:23
“На мою пенсію 1153 гривні далеко не заїдеш”
“На мою пенсію 1153 гривні далеко не заїдеш”.
– Люди забувають про постраждалих в АТО. Ми хочемо нагадати українцям про них. Для цього зробили чотири фільми про ветеранів та волонтерів. Вони навчилися жити зі своїми каліцтвами. Та подають приклад іншим, каже директор міжнародної організації Internews в Україні Вейн Шарп перед показом.
17 червня у столичному кінотеатрі “Жовтень” показали ці фільми. Кіноцикл називається “Повернення”. Автор сценарію Сергій Бібік, головний режисер та продюсер – Станіслав Цехмістренко.
Головні герої цих кін: артилерист із 72-ої бригади Максим Ільченко. Який після поранення утратив око в АТО. Оксана Нежальська, волонтерка із Луганська, котра підірвалася на міні й залишилися без ніг.
“Дядь, Саш, ти мене до смерті заколеш”
– Ти стоїш, а по тобі градами та з мінометів луплять. В одній засаді у мене попали. Все відключилося, розказує артилерист Максим Ільченко.
– Ми підбігли до нього, – говорить командир батареї, – а він сидить. Руками голову обхватив. Навколо стільки крові. Вколов його із четвертої попитки. Він очуняв і каже “Дядь, Саш, ти мене до смерті заколеш”.
Після поранення Максим Ільченко лікувався у США. Йому там зробили три операції. Ліве око видалили і поставили протез. Праве око бачить на 20%.
“В Америці дуже багато людей помагали. Мені треба було вийти з палати і перевдягнутися. А коли зайшов назад, то там були люди. Діставали борщі й олів’є”.
Повернувшись у рідне місто, Максим почав ходити до психолога. “Максима я знала давно. Коли він прийшов до нас, почав дьоргати мене за волосся. Значить, він довіряє мені. Наша задача – допомогти їм жити у мирному житті”, розповідає місцевий психолог Оксана Шарапа.
Щоб прогнати тугу й думки самогубство, колишній програміст спочатку цікавився економікою і фінансами. Але проблемний зір не дозволив у це заглибитися. Потім він пройшов спеціалізовані курси масажиста. Йому в цьому допоміг Центр зайнятості Вільних людей.
“Я подумав про масаж і медицину. Так, мені це рідне. Знімати біль людини в спині, дуже приємно”. З дипломами і сертифікатами Максим Ільченко пішов Центру реабілітацію інвалідів. Там працює волонтером. Допомагає інвалідам, у яких проблеми з опорно-руховим апаратом.
До війни Максимова дівчина Ганна мріяла переїхати і жити з ним у Криму.
“На мою пенсію 1153 гривні далеко не заїдеш”
– Уся моя сім’я знаходиться в ЛНР. По ту сторону мого теперішнього життя. Там і мама, дочка з сім’єю. І бабушка 92 роки. Живуть у селі, кожен має квартиру. І в мене своя була. Газ провели, скважину зробили, світло. Живи і радій. Не думала, що колись звідти поїду, – згадує волонтер Оксана Нежальська
За фахом вона вчителька. 14 років пропрацювала в районному центрі дитячої та юнацької творчості. Згодом Оксана Нежальська почала займатися дрібною торгівлею. І допомагати людям. Їздила із друзями у віддалені куточки Луганщини.
“Усі магазини давно там позачинялися. Для дідульок і бабульок ми були як світло у кінці тунелю. І коли почалася війнами продовжили допомагати. У людей не було світла, ліків. Ми і телефони підзаряджали. В усі розетки втикували. Щоб людям допомогти”.
У серпні 2014-ого року на залізничному переїзді їхній автомобіль підірвався на міні. В машині було троє людей. Волонтерка прийшла до тями на 5-й день.
” Перше, що спитала: де Лєна? де Саша? Мені відповіли, що Лєну похоронили у вівторок. Саша лежить у травматології на 3-ому поверсі”.
Оксана Нежальська лікувалася у Харкові. Потім волонтери організували їй реабілітацію в Австрії.
“Це ортопедична клініка. На її базі австрійці зробили школу ходьби для солдат ампутантів. Це натовська програма. Я зв’язалася із ними. А прецеденту такого не було, щоб лікувалася волонтерка. Але вони прониклися історією Оксани. Взяли її”, розповідає добродійниця Ольга Батогова.
Ще в Австрії Оксана почала думати над новою професією. “На мою пенсію 1153 гривні далеко не заїдеш”. Львівські волонтери запропонували їй курси міжнародного туризму. Нежальська погодилася. “Львів став ближчий. На зупинках автобуса люди допомагають. Філармонія – ідеальне місце для людей інвалідів. Хочемо створити сторінку в Фейсбуці, пов’язану з туризмом. Для людей з обмеженими можливостями”.
Оксана Нежальська регулярно спілкується із родичами з ЛНР. Її донька навідувалася до неї. Поздоровляла з днем народження. Щоби дістатися Львова витратила півтори доби.
Фільми можна подивитися або скачати за посиланням: http://www.ex.ua/714393820535
Похожие записи
Об авторе
