Охоронці Романа Шухевича всю зиму вчили англійську

Четвер, 16 червня 2016
14:47

Історія

Охоронці Романа Шухевича всю зиму вчили англійську9

 
Коментувати
Роздрукувати

Фото: Ярослав Тимчишин

“Роман Шухевич не був красень, але симпатичний. З гумором. Сам жартував, розповідав анекдоти, щиро сміявся, коли їх розповідали його охоронці. Любив співати і грав на піаніно. Ніколи з охороною не сідали до столу, не помолившись. Навчав своїх вояків: “Моліться. Бо молитва іноді сильніша за зброю”, – так характеризує головного командира УПА одна з його зв’язкових Дарія Гусяк. Своїми спогадами 92-річна жінка поділилася з Gazeta.ua. Зараз проживає у Львові.

Дарія разом зі своєю мамою Марією залишили свій дім у Трускавці та організували хату-криївку для командира у селі Грімне нині Городоцького району на Львівщині. Там видали себе за переселенців. Командира уперше побачили восени 1947 року.

“Був дуже скромною людиною. У хаті ніколи нічого для себе не вимагав. Їли усі разом – зупу, картоплю, вареники. Ніколи не взяв їжі, поки не переконався, що вистачить усім. Якось відвідував госпіталь у лісі. Йому принесли кави. Він запитав, чи усі мають каву. Кажуть, що то дефіцит. “То віднесіть хворим,” – сказав, і віддав”, – говорить Гусяк.

Якось командир пішов у ліс на зустріч. А звідти несподівано подався до Львова. У хаті Дарії лишилися двоє його охоронців. Усю зиму вони разом читали книжки, вчили англійську. Конспірація була така, що ні зв’язкові, ні навіть охорона Шухевича не знала, кого насправді охороняють.

Наступну підпільну схованку для головного командира зробили у квартирі в с. Білогорща під Львовом. Навпроти школи. Шухевич узяв на себе частину домашніх обов’язків, щоб допомогти зв’язковим, – чистив картоплю.

“Діти для нього – то буда велика радість. Коли на перервах вони висипалися у двір школи, він підходив до вікна і спостерігав за ними. Згодом уже дав їм імена і розповідав нам, хто кого сьогодні побив, кого у школі не було, як вони на ковзанці каталися”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ніякого зла на вояків Червоної армії не тримаю”

Гусяк заарештували 2 березня 1950 року біля “Львівської Політехніки” на вулиці, яка зараз носить назву Тараса Чупринки – це псевдо Романа Шухевича.

Жінка відсиділа 25 років “бандерівського” строку, її мати- 15. Заміж Дарія уже не вийшла. Мешкає у львівській однокімнатній квартирі, яку їй надала колись міська рада. Жінка повністю дає собі раду, має добрий зір, слух, готує їсти і пере. Іноді її провідує соціальний працівник, допомагає зробити покупки. У гості часто заходить 83-річний Юрій Шухевич, син командира УПА, а нині народний депутат України.

Детальніше про побут Чупринки та долю зв’язкової Дарії Гусяк читайте у новому номері журналу “Країна”.

Источник