“Знову взимку відчинятимуть вікна, випалюватимуть норми газу”
Вівторок, 07 червня 2016
07:45
“Знову взимку відчинятимуть вікна, випалюватимуть норми газу”
Автор: ТАРАС ПОДОЛЯН
Колишній міністр із питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко: ”Населенню кидають величезні кошти — 50 мільярдів гривень і кажуть: ”Ми все компенсуємо. Головне — не виступайте”
— Для населення потрібно повернути ціну на газ — 3600 гривень за тисячу кубометрів. Тоді вдасться зменшити кількість отримувачів субсидій до 10–15 відсотків. Бо в новій вартості блакитного палива — 6879 гривень — заклали додатковий податок. Одна половина населення буде змушена сплатити його, щоб другій призначили субсидію, — говорить колишній міністр із питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко, 55 років.
Чиновники пишаються виділеними на субсидії мільярдами гривень. Але ця система не спонукає заощаджувати.
— Людям кидають величезні кошти — 50 мільярдів гривень. І кажуть: “Вам нічого не треба робити, ми все компенсуємо. Головне — не виступайте”.
Країна, де половина населення отримує субсидії, не має майбутнього. Ці гроші людям і не підуть. Вони потрапляють у Нафтогаз, енергетичні компанії. А що від цього матимуть теплокомуненерго з дірявими трубами? Модернізують котли, лічильники з’являться, утеплять будинки? Ні, цього не відбудеться. Завдяки такій ціновій політиці на газ, енергомодернізацію будинків не просто консервують, а заганяють у глухий кут.
По суті, субсидіями купили бідну частину населення. Зокрема, пенсіонерів. Але молоді, середньому, малому бізнесу доведеться платити за це. І хай вони своїм батькам, дідусям розповідають: “Щоб у тебе була субсидія, маю віддати за це свої гроші”.
Ціна на газ — це головний чинник підвищення тарифів на опалення, гаряче водопостачання. З 1 вересня подорожчає електрика. У нас ціна буде на 20–25 відсотків вища, ніж в Угорщині, Словаччині, Польщі, Румунії. Це призведе до подорожчання води. Позначиться на собівартості будь-якої продукції.
Чи варто замінити субсидії адресною допомогою?
— Це можна реалізувати, якщо субсидії отримуватиме не більш як 10 відсотків населення. А не половина. Адресна допомога має бути цільова. Призначена для конкретної мети — наприклад, на утеплення будинку. Якщо дати гроші, люди можуть пустити їх на щось інше.
Із призначенням пільг треба бути обережними. Приклад — американська програма допомоги матерям-одиначкам. Хотіли як краще. Але тепер багато жінок офіційно не виходять заміж, бо фінансово вигідніше бути одиначками. 30 років американський уряд не знає, як подолати цю проблему.
У чому полягає величезний негатив наших субсидій? На них легко підсісти. А потім їх ніхто в людей не забере. Узимку знову відчинятимуть вікна, випалюватимуть норми газу. Дехто каже — настав комунізм. Наприкінці опалювального сезону виявилося, що держава винна людям по 3–7 тисяч. І вони вимагатимуть ці гроші.
Для кого газ має бути дорожчим — для населення чи промисловості?
— В умовах справжньої ринкової економіки, з реальними ринковими зарплатами, ціна газу для промисловості має бути нижча. Бо це — оптовий покупець. Населення — роздріб. Але в Україні ніколи не було ринкової економіки.
Нову вартість газу встановили з порушенням усіх процедур. Будь-які розмови про ринковість ціни не витримують критики через незаперечний факт — у нас немає ринку газу. Ніде, окрім Нафтогазу, побутовий споживач не може купити цей вид палива. Будь-яка прив’язка до ціни на німецькому хабі (міжнародний майданчик для торгівлі газом. — ГПУ) плюс транзит не витримують критики через дві причини. По-перше, чи прив’язали доходи населення до цього хабу? По-друге, додумалися туди ще й транзит включити — з Німеччини й назад, коли переважна більшість населення використовує український газ.
В уряді кажуть, що збільшення власного видобутку допоможе знизити ціну для населення. Це справді так?
— Я був головою спостережної ради Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, президентом КрАЗу. І знаю, що будь-яке виробництво не готове одразу вп’ятеро збільшити свою потужність. Навіть якщо на це дадуть уп’ятеро більше грошей. А люди, техніка, підрядники, інфраструктура? Просто так не буває.
Газ у світі зараз дешевшає, розумні країни консервують власні свердловини. Купують його там, де коштує менше. А в нас керівник Укргазвидобування каже: “Дайте мені 150 мільярдів і я вам видобуду додаткових п’ять мільярдів кубів газу за п’ять років”. Чи потрібні вони нам за такою ціною? Краще спрямувати ці гроші на утеплення будинків, установити всюди лічильники. Тоді вдалося б назавжди заощадити 7 мільярдів кубів газу.
Достатньо знизити ренту Укргазвидобуванню, кажуть експерти. Уряд піде на це?
— У кожній гривні в рахунку — 52 копійки податку. А може, буде достатньо 15 копійок? Тоді справді можна було б зменшити вартість газу для населення на третину. Я не знаю країн, де ще встановлена така висока рента для власної газодобувної компанії.
Раніше в державі був курс на газифікацію. Колишній уряд закликав переходити на електрокотли. Нині говорять про дрова, пелети. Чому держава досі не має стратегії щодо видів опалення — які ми розвиваємо, які максимально економимо?
— Коли я був міністром, прийняли державну програму модернізації теплокомуненерго. Почали розробляти регіональні програми аудиту всіх котлів, балансу біоресурсів. Щоб зрозуміти, які потужності ліній електропередач, що можна там взяти. Коли закликають усіх переходити на електроопалення — це дурня. Бо маємо єдину енергосистему. Це пов’язане з режимами роботи генеруючих потужностей, передаючих тощо. Все треба рахувати. Біопаливо, якщо воно відновлювальне, це — одне. А якщо порубали все, що можна — такого не можна допускати.
Стратегія потрібна. Але для цього потрібен і стратегічний уряд. Поведінка теперішнього — протилежна. Споживача позбавили права обирати надавача послуг. Особливо по теплу, воді — це мало б бути конкурентне середовище. Але від квітня 2014 року цю послугу може надавати тільки монополіст.
Базовий принцип закону про житлово-комунальні послуги — вони мають бути доступні. Технічно й економічно. Сьогодні уряд зробив їх недоступними.
З чого має розпочатися реформа житлово-комунального господарства?
— Половина багатоквартирних будинків — без газових лічильників. Люди, які проживають у домах із лічильниками, платять десь у 1,5 разу менше за комунальні. Це — фактичне підтвердження, що тариф на центральне опалення всі останні роки був завищений. І там украдені величезні гроші. Саме тому не ставили лічильників. І продовжують саботувати це. Ще два роки тому можна було вдатися до жорстких заходів і за рік забути про цю проблему. Але є групи, яким вигідно не мати обліку. Це — власники облгазів, енергетичні компанії, Нафтогаз.
У кожному будинку має стояти тепловий лічильник — аби люди розуміли, що вони споживають. Лічильник не заощаджує енергію. Він заощаджує кошти — не дає красти. Потрібні індивідуальні теплові пункти, що дають можливість регулювати і споживати, скільки тепла нам потрібно. У будинку воно перетворюється на послугу центрального опалення. Щоб була якісна, слід модернізувати внутрішньобудинкову мережу. Зробити баланс гідравлічної системи, щоб будинок рівномірно опалювався. Далі можна міняти вікна, ремонтувати дахи, під’їзди, підвали. Робити все треба комплексно.
Без державної підтримки цей процес не піде. Візьмемо Литву. Кредити на модернізацію там давали на 15 років під п’ять відсотків. А не під 25 — як в Україні. Реформа, за досвідом Литви, коштує 100 євро на метр квадратний. Вартість комплексної модернізації 3-кімнатної квартири — 180 тисяч гривень.
Має чотирьох синів
Олексій Кучеренко народився у Вінниці. Закінчив факультет кібернетики Київського університету ім. Шевченка.
Був міністром із питань житлово-комунального господарства у 2007–2010 роках. Народний депутат трьох скликань. Очолював наглядову раду Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, працював президентом компанії “АвтоКрАЗ”. У червні 2000-го Кучеренка призначили губернатором Запорізької області. Посаду обіймав до березня 2001 року.
Улюблені книжки — “Дванадцять стільців” та “Золоте теля” Ільфа та Петрова. Екс-міністр активно користується соцмережами. Зареєстрований у кількох спільнотах щодо енергозбереження, управління житлом.
Захоплюється риболовлею та футболом. Виховує чотирьох синів. Молодшому — 8 років. Старший піде до восьмого класу. Двійнята — до сьомого.
— З їхньою матір’ю ми розлучені, але хлопчики проводять час зі мною. Іноді лаю. Але вони по очах бачать, що люблю їх. Вимогливо ставлюся до зовнішнього вигляду синів. Пояснюю, якою має бути довжина брюк, як підбирати краватку, сорочку. Кажу, що взуття має бути чистим, — говорить Кучеренко.
Похожие записи
Об авторе
