“Підходжу до Лобановського, кажу: “Валера, тебе всі дурять, як хлопчика”- Зонін

Неділя, 22 травня 2016
19:59

Спорт

“Підходжу до Лобановського, кажу: “Валера, тебе всі дурять, як хлопчика”- Зонін

 
Коментувати
Роздрукувати

Герман Зонін. Фото: sport-express.ru

Легендарний футбольний тренер, під керівництвом якого луганська “Зоря” в 1972 році виграла чемпіонат СРСР, Герман Зонін, згадує, як починав свою тренерську кар’єру Валерій Лобановський і яку методику при цьому застосовував.

– Бескову все-таки знання сучасного футболу не вистачало. Взяв у збірну Ахалкаці, Лобановського… Я кажу: “Ти що робиш?! Навіщо?” – “Я хочу, щоб вони відповідали за підготовку”. Я розсміявся: “Тебе змусять їх з собою брати на чемпіонат світу, згадаєш цю розмову…” Так і сталося. А там почалося, мені Мишалов розповідав: Бєсков психанув, Лобановський сам став тренування проводити. Розсадив футболістів один одному на плечі, почали в щось грати. “Посадив” усю команду. А Бескова зняли.

Лобановський, ну звичайна справа для нього. На зборах йому говорив – годину треба зарядку робити! Я в Сочі робив спеціальну доріжку, під зарядку. А він – годину на гальці! Я дивуюся: “Валер, яким же в тебе буде тренування після цього?” Але наполегливий жахливо. Коньков мені розповідав, як віддав пас п’ятою. Лобановський в перерві червоний від злості: “Ти що робиш?” – “Публіці подобається!” – “П’яту прибираємо. Публіку теж”.

Лобановський дивом не став чемпіоном – історія Євро-1988

Лобановському Юрка Морозов перевіз усі мої конспекти. За ним працював. Але я бачив, як: “Швидкісна витривалість! Працюємо на пульсі 180-190! Почали!” Почалася метушня по полю. Потім: “Стоп! Пульс рахуємо!” Я підходжу: “Валера, тебе всі дурять, як хлопчика. Вони навіть на пульс 170 не вийшли!” Дав йому вправу, в якій ніяк не подхалтурити. З якогось моменту Лобановський працювати перестав – тільки стояв на балконі, гримав звідти. Взяв Морозова до себе в комплексну групу … Щовечора в них “розбір” – по 0,75. Шпарили, йопт. На ранок Лобан одягається тепліше – і крос, виганяє всю цю справу. А Морозов йде, шморгає носом. Кажу: “Ти з похмілля? Або вже прийнявши?”

Коли на кафедрі працювали, ми з ним в одній кімнаті жили. В нього в портфелі весь час пляшка зі спиртом. Я дивувався! Бесков його до себе взяв. Питаю: “Навіщо?” – “Буде бігати за пивком, за закускою …” Він розумний хлопець був. Але ось ця поддача – страшна справа. Багатьох згубила. Ще москвича, який працював з Лобановським, молодіжну збірну тренував, чемпіонами їх зробив – Мосягин. Кажу: “Мосяга, ну ти куди лізеш?! Тобі навіщо це треба?” Іду в Кисловодську, спека – назустріч Мосягин. Куртка і значок “заслуженого тренера”. Смішно! Я не витримав: “Так-то ніхто не дізнається, що це ти заслужений тренер! Напиши – “Мосягин, заслужений тренер”, і повісь. Навіщо клоунаду влаштовуєш? Подивися – я приїжджаю, одягаю спортивне, бігаю. Всі доріжки тут знаю! А ти що – погуляти вийшов? Погуляєш, потім дружині скажеш – треба ще піддати, пивка… Кінчай з цим, Серьога!” Він хороший хлопець-то був!, – розповів Зонін.

Источник