«Війна по-мінські»

За рік після підписання Мінських угод, верхівка штучно нав’язала суспільству думку про безальтернативність цих домовленостей. Причому досить маніпулятивно був впроваджений імператив, що так як Україна зараз не здатна до звільнення окупованих територій військовим шляхом, то у нас залишаються лише дипломатичні кроки. А за цей час, мовляв, Україна відновить свої збройні сили для утримання агресії і повернення в подальшому власних земель. На жаль, під дипломатичними кроками розумілись саме ці так звані домовленості в Мінську, алгоритм яких фактично загнав українські позиції в глухий кут. Отже виявилось, що це зовсім не дипломатія в пошуках мирного вирішення проблеми, а інструмент подальшої агресії РФ з метою закріпити досягнуті військові успіхи. Зокрема, Мінськ-2 фактично вивів за дужки факт окупації Криму, а питання окупованих територій Донбасу перейшли в площину легалізації бандитів і військ агресора.

В четвер у Фонді «Майдану закордонних справ» була проведена презентація соціологічного дослідження ставлення українців до цих угод, а саме щодо «перспектив деокупації Криму». На переконання Голови правління Фонду Богдана Яременка «в демократичному суспільстві влада має не просто брати до уваги ці данні, але й використовувати їх». Самі ж дослідження кажуть, що абсолютна більшість українців переконані в безрезультатності Мінска-2. Респонденти вважають, що підписала їх Україна під тиском, як РФ (вплив фактору військового вторгнення – 39,5%) так і представників європейських країн (24,3%). Більш того, українці у всіх регіонах вважають (58,3%), що внаслідок Мінських угод Україна програла, а вигоду вони принесли саме Росії. При цьому зараз на нашу країну продовжується тиск ще й з боку США, щодо виконання небезпечних пунктів цих угод.

До речі, за рік уявлення громадськості про можливість повернення Криму значно змінилося. Якщо на початку агресії війни українці в своїй більшості були переконані в можливості повернення півострова, то нині песимісти і оптимісти розподілились в пропорції 50/50. При чому песимісти домінують в містах і обласних центрах, а отже знаходяться в більш активному інформаційному полі. Зазначимо, що українці бажають повернення Криму, але не бачать плану дій і відповідної ініціативи держави. Головний редактор проекту BlackSeaNews Андрій Клименко нагадав слова колишнього прем’єра Яценюка, який свого часу сказав, що «його уряд займатись Кримом не буде».

Питання ж окупованих територій (до речі, якщо Крим у нас офіційно визнаний окупованим, то щодо Донбасу такого закону немає) 32% українців вважають можна вирішити наданням цим землям автономії в складі України, але після проведення всеукраїнського референдуму. 22% гадають, що ці землі треба ізолювати, а 15% вважають, що їх треба повертати широкомасштабною військовою операцією. Присутні на презентації наголосили на тому, що суспільство вважає, що доля окупованих територій (а отже можливих змін до Конституції) має вирішуватись виключно на референдумі. Якщо влада не дослухається до цих цифр і настроїв та піде на зміни до Конституції (волею Президента чи парламенту) до того, як на сході України залишаться російські війська і найманці, то очевидно, що в суспільстві можливий і вибух

Источник