НА ЗАСІДАННЯХ БЮРО ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ ВІЙСЬКОВІ ОБ’ЄКТИ ПРОДАЮТЬ ПАЧКАМИ, – ГОЛОВА УПРАВЛІННЯ З ПАТРІОТИЧНОЇ РОБОТИ ЮРІЙ ЧИЖМАР

Після проголошення незалежності величезний ресурс радянського ДОСААФ (Добровольное общество содействия армии, авиации и флоту) опинився в руках нової громадської організації – Товариства сприяння обороні України (ТСОУ). Всі ці роки вона існувала по суті автономно від суспільства, доки після ЄвроМайдану не привернула увагу громадських активістів.У березні цього року голова управління ТСОУ з військово-патріотичної роботи та сприяння територіальній обороні Юрій Чижмар і керівництво ТСОУ обмінялися невтішними коментарями. Чижмар звинуватив організацію у розбазарюванні ресурсу, що міг би стати базою для формування в Україні справжньої територіальної оборони. Натомість керівник ТСОУ Віктор Тімченко стверджує, що, зробивши ситуацію публічною, Чижмар “порушив норми корпоративної та загальнолюдської етики”. Скандал дійшов до профільного комітету Верховної Ради, який вирішив провести відкриті слухання щодо діяльності ТСОУ.

“АЙДАР” І “АЗОВ” ПРОХОДИЛИ ЧЕРЕЗ НАШІ ВІЙСЬКОВІ ТАБОРИ

– Юрію, Ви висуваєте дуже серйозні звинувачення, хоча стверджуєте, що потрапили в ТСОУ абсолютно випадково і з роботою організації ще два роки тому не були знайомі. Як Ви очолили один з департаментів?

– Відразу по втечі Януковича, коли у Криму почалися незрозумілі рухи, представники Майдану вирішили на базі ТСОУ готувати бійців для відсічі російської агресії – тоді вже було зрозуміло, що вона неминуча.

Я планував нарешті повернутися додому до Львова і жити, як зазвичай. Але вирішив лишитися на кілька днів, щоб проконтролювати виконання обіцянок керівництва ТСОУ. Спершу мене обіцяли призначити заступником голови на кілька тижнів з тим, щоб потім замінити іншою людиною. Потім вже Тімченко почав говорити про призначення мене лише помічником. Я став помічником, потім створили наше управління. В принципі, мені було все одно як називатися, аби працювати на користь України.

– Отже, Ви стали начальником управління з патріотичної роботи. Що входило до компетенції цього підрозділу ТСОУ?

– Але зауважте, що при цьому немає ані затвердженого Положення про управління, ані фінансування. Була лише зарплата мені як начальнику – менше 2 тисяч гривень. Решта штату була залучена мною з майданівців, на громадських засадах.

Ми створили кілька вишкільних таборів під Києвом, наші інструктори працюють по областях. На початках “Айдар” і “Азов” проходили через наші табори. У них тоді не було нічого, а ми їм давали базу. Паралельно вишколювали цивільних, але побачили, що ефективності в цьому небагато, бо з них невеликий відсоток ішов на фронт. Тоді ми змінили концепцію – почали відправляти інструкторські групи на полігони, де є мобілізовані. Завдяки нам хлопці їхали хоча б трохи підготовлені, бо по суті на початку війни їхньою бойовою підготовкою ніхто не займався.

– Скандал довкола ТСОУ дійшов до парламенту. Якщо Товариство сприяння обороні є громадською організацією, яке право мають депутати розслідувати її діяльність?

– Так, жодного підпорядкування державі немає. Після проголошення незалежності у 1991 році усі союзні об’єкти, що знаходилися на території УРСР почали переходити у власність України. Був відповідний указ Президії Верховної Ради України про передачу майна ДОСААФ УРСР на баланс Міністерства оборони України. Але хитрі політруки створили громадську організацію “Товариство сприяння обороні України” й проголосили себе правонаступниками ДОСААФ.

У статуті організації чітко прописані її завдання. І є майно організації, яке де юре набуте законно. Але де факто це майно народу України. Ми наголошуємо на цьому, хоча розуміємо, що для вирішення цього питання необхідна політична воля.

– Чому про порушення в ТСОУ ви говорите лише зараз?

– У 2014 році наша присутність в організації по суті не давала їм дерибанити майно. Її голова Віктор Тімченко більш-менш дотримувався обіцянок.

– Яких обіцянок?

– Реформувати ТСОУ. У державі війна, ми організація, яка сприяє обороні, значить наше майно повинне працювати на оборону. Тімченко запевнив, що так і буде. У 2014-2015 році було продано лише кілька об’єктів. Вони тоді все гарно аргументували: мовляв нам тяжко, треба платити податки. Але коли у 2016-му на першому ж засіданні Бюро, на продаж об’єкти почали висувати пачками, потрібно було реагувати.

– Тобто Ви стверджуєте, що розбазарювання майна відбувалося до втечі Януковича і відновилося у 2016 році?

– Так. Очевидно, вони взяли передишку, щоб зрозуміти кон’юнктуру і знайти союзників у владі, які прикривали б їх так, як до цього 25 років.

ЖОДНОГО РЕАЛЬНОГО СПРИЯННЯ З БОКУ ТІМЧЕНКА НЕ БУЛО

– Ви відразу зробили цю ситуацію публічною?

– Правду кажучи, суть ТСОУ я остаточно зрозумів у квітні 2015 року. Тоді відбувся з’їзд “Товариства сприяння обороні України”, на якому Тімченка переобрали головою на другий термін. На цьому з’їзді відбувся дуже показовий момент. Спершу голова прозвітував про роботу за останній рік: підготували стільки-то бійців, організували табори… Тобто він переказав наш звіт, який ми йому напередодні подали. А потім вже довелося звітувати мені як начальнику управління. Я все повторив з відповідними ілюстраціями на екрані. Тімченко нахабно заткнув мені рота: “Я все це вже сказав”. Я людина мирна, тому вирішив не розвивати конфлікт.

Наступного дня я нагадав Тімченку його обіцянку підтримувати нас активніше після того, коли його переоберуть (він стверджував, що матиме більше часу та інструментів для ефективної роботи). У відповідь я почув: “Концепция поменялась. Давайте вернемся к этому позже “. Але куди пізніше, якщо війна зараз триває?! Тобто Тімченко розвернувся від нас на 180 градусів, жодного реального сприяння з його боку не відбувалося. Крім того, не відбулося реформи всього Товариства, яке він обіцяв.

– І Ви мовчали цілий рік, а скандал виник лише коли справа дійшла до прихованого продажу майна?

– Весь цей час Тімченко певні фінанси виділяв – принаймні на роботу інструкторів і на ремонт класу, де навчались оператори БЛА. Але значна частина фінансування на проекти мого управління відбувалася за власні кошти, а також за гроші меценатів. Знаю про кричущі випадки щодо “співпраці” Тімченка з іншими організаціями, яким він обіцяв допомогти, але так і не надав коштів. Коли я побачив, як розбазарюється майно, мовчати не міг. Була наша реакція на спробу продати нерухомість 3 березня на засіданні Бюро ТСОУ. Є процедура: до засідання Бюро всім його членам роздається порядок денний. За ним мав бути звіт нашого управління, і ми сумлінно готувалися.

А на самому засіданні Бюро роздали новий порядок денний, до якого було включено розгляд рішення про продаж і залучення інвесторів щодо семи об’єктів. Я запитав, чому про це не попередили раніше. Сказали, що це не моя справа. Всі члени Бюро голосували “за”, крім мене. Свою реакцію я виклав на особистій сторінці у Фейсбуку – сказав, що це клоунада, а не засідання. Тімченка це заділо за живе. Написали мені офіційного листа про те, що я, бачте, не мав права про це повідомляти.

– І далі ситуація перейшла на стадію особистих погроз?

– У відповідь на цей лист ми їм спрямували відповідь, у якій наш юрист розтлумачив усі положення закону про громадські об’єднання. Вони не мають права приховувати інформацію, будучи громадською організацією. Відповіді на це не було, але я зрозумів, що вони намагатимуться якось помститися. Ми почали готуватися до засідання Пленуму ТСОУ 13 квітня, запросивши максимум громадськості й журналістів. Я подав звернення з проханням акредитувати ЗМІ та очільників громадських структур, які будуть мною запрошені особисто. Також ми звернулися із запитом, що ж буде розглядатися на засіданні. Відповіли, що це рішення буде прийняте на самому Бюро – того ж дня, 13 квітня!

І ось вранці у день засідання ми намагаємося зайти на засідання Бюро, а якісь невідомі для мене люди борцівської статури не пускали представників громадських організацій та ЗМІ. Ніби-то це було закрите засідання. Яке закрите засідання може бути у громадській організації, та ще й без попередження?! Для охорони порядку був залучений Шевченківський райвідділ поліції, але вони просто підстраховували тих “борців”, які не змогли представитись. Згодом телебачення таки потрапило до зали. При цьому на засіданні були присутні дивні особи, які називали себе “айдарівцями”, та провокатори, які грубили та обливалися водою. Через пару годин почався Пленум, на який вже змогли зайти журналісти, але майже не потрапили представники громадськості. Слова мені не дали. Мене вивели зі складу ЦК, а натомість ввели іншу особу. Причому, звільнили за статтею 4.8 статуту – якщо член Комітету “не виправдав довіри або не виконує своїх обов’язків, або втратив зв’язок з Товариством”. Тобто, під цю статтю можна підвести будь-кого. Представники “Айдару” звинуватили мене у корупції, при тому, що навіть не знали, як мене звати. Хоча ще місяць тому, коли слухали мій звіт на Бюро, до моєї роботи не було претензій.

– Нині Ви маєте реальний вплив на роботу ТСОУ?

– Від мене перестали приймати будь-які звернення. Відмовляються надати копії протоколу й відеозйомки цього засідання. На офіційному сайті ТСОУ зараз вилито купи бруду на мене. Це неправда, і я доводитиму це в суді.

Крім того, є інша негативна ситуація. Всі ці два роки єдиними представниками ТСОУ в структурах, які займаються війною та реформами у сфері оборони – РНБО, Реанімаційний пакет реформ, Рух сприяння територіальній обороні, Громадська рада при Міноборони та інших, – були люди тільки з нашого управління. Зараз Тімченко намагатиметься показати, як сильно допомагає обороні, тому почне відкликати представників нашого управління і заводити своїх людей у ці органи.

НАША МЕТА, ЩОБ ТСОУ МАКСИМАЛЬНО ДОПОМАГАЛО АРМІЇ І ФЛОТУ ВЖЕ ЗАРАЗ

– За Вашими даними, хто стоїть за ТСОУ?

– Декілька разів ставилося питання про створення на базі ТСО партії. А, як відомо, без фінансів партії не можливо створити. Є опосередкований зв’язок з Рінатом Ахметовим. По-перше, Тімченко є не просто вихідцем з Донецька. Він керував там військовим училищем, а потім 16 років готував “патріотів України” в Донецькій області. Результати його роботи ми сьогодні пожинаємо. Донецька й Луганська області та Крим в ТСОУ мали найбільші ресурси. Голова ТСОУ АР Крим лишився під окупацією. Керівники структур на Донеччині та Луганщині – також. Виникає питання, чому так, якщо всі ці люди з команди Тімченка, який і досі керує загальноукраїнською організацією? Головою ТСОУ України він став за два місяці після обрання Януковича президентом. Другий “збіг” – син Тімченка Максим є топ-менеджером Ахметова (генеральний директор ДТЕК, – ред.) і не нагадує патріотично налаштованого бізнесмена.

– Ви також звинувачуєте керівництво ТСОУ у повній централізації…

– Я звинувачую Тімченка у маніпулюванні демократичними процесами. Те, як він намагається проштовхнути своїх людей, я побачив, коли відбувалися збори в Одеській області з переобрання керівника одеської обласної організації ТСОУ. Переміг представник, якого підтримувало наше управління і самооборона Майдану в Одесі. Тімченко без жодних підстав попросту не визнав ці вибори й організував нові. Слава Богу перемогла патріотично налаштована людина, яка не цілком йому підконтрольна – волонтер Віктор Кавунов. Тому на Одещині все не так погано, як у решті областей. Але цілий рік в Одеській ТСОУ був хаос, бо Тімченко блокував демократичне обрання нового керівника.

Є ще один момент. Громадською організацією ТСОУ є лише формально. Фактично її членами є люди, які працюють у ній. Вони нарощують кількість членів у своєрідний спосіб – через власну інфраструктуру тільки для звітності. Згідно зі статутом на місцях мають створюватися первинні осередки. А таких немає.

– Отже, яка Ваша мета: передача ТСОУ у державну власність чи реформування структури?

– Наша мета, щоб ТСОУ максимально допомагало армії та флоту вже зараз. Потенціал і можливості для цього є, але вони не використовуються. А вже яким шляхом цього досягати – інше питання. Якщо потрібно повернути в державну власність, ми тільки за. Якщо достатньо буде замінити гниле керівництво і привести патріотичне (майданівців, учасників АТО), цей варіант нас також влаштує. Бо на сьогодні лише один з голів обласних осередків ТСО є учасником АТО – у Чернігівській області.

Ми закликаємо всіх небайдужих людей приєднуватися до нашої ініціативи. В інтернеті чітко вказуємо на недоліки роботи керівництва ТСОУ.

ФАКТИЧНО ТСОУ – ЦЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО, У ЯКОМУ ВСІ ПОВ’ЯЗАНІ

– Коли востаннє проводилася інвентаризація майна ТСОУ?

– Наскільки мені відомо, у 2013 чи 2014 році. Ми бачили документи ревізії. Це чотири тисячі об’єктів нерухомості: від невеличкого будинка-котельні до аеродромів на 100 гектарів. Аеродроми, як правило, поруч з містами, де найдорожча земля. Та ж “Чайка”.

– Все це майно є цінним ресурсом?

– Я не можу сказати, що всі ці об’єкти можна задіяти з метою оборони оборони. Можливо, дійсно щось необхідно продати. Але питання в тому, як продати. Як їх збували раніше? Голова обласної організації ТСОУ обговорював питання продажу з Тімченком, а потім його за конкретною ціною – з формулюванням “не нижче певної ціни” – виносили на розгляд Бюро. В реальності продавали саме за цією низькою ціною. Раніше ми це не контролювали. 3 березня, коли ми дізналися, що це за об’єкт, наші представники в областях – у Харківській, Тернопільській областях і в Києві, почали уточнювати реальну вартість цих об’єктів і чи є охочі їх придбати. Виявляється, є люди, які готові дати значно більше. Однак не було жодних оголошень і відкритих торгів.

Спершу ми виступали проти неправильних процедур, а не проти Тімченка. Нам здавалося, що вони просто не знають, як це треба робити, щоб отримати вигоду для держави. Тепер розуміємо, що вони чудово усвідомлювали, що робили – просто хотіли урвати ласий шматок. Фактично ТСОУ – це акціонерне товариство закритого типу, в якому всі пов’язані. Якщо голова ТСОУ на Львівщині хоче продати автодором, він виносить це на голосування загальної організації. І голови решти областей голосують, тому що знають, що наступного разу така ж процедура чекає їх. Тобто є взаємний фінансовий інтерес.

– Наостанок не можу не запитати про загальне спрямування та ідеологію ТСОУ. Всі ці чудернацькі нині назви – пленуми, бюро, ЦК – відверто попахують “совком”. Наскільки організація з таким багажем минулого може реально ідеологічно допомогти у нинішній війні?

– Якщо зайти в будівлі ТСОУ, то на стінах побачите і георгіївські стрічки, і “День победы со слезами на глазах”, кадри НКВС та “Смершу” і т. д. Оформлення винятково російське. Тобто направленість організації була чіткою. Люди, які живуть на території України і мають колосальні ресурси, не тільки не направляли їх на нашу користь, але й підігрують ворожій стороні.

Ольга Скороход, “Цензор.НЕТ”

Источник