“У горлі стояв ком. Підвела очі до стелі, щоб не розревітися”
Понеділок, 26 квітня 2016
00:20
“У горлі стояв ком. Підвела очі до стелі, щоб не розревітися”
Автор: Сергій Старостенко
Відвідувач ”Книжкового Арсеналу” роздивляється обкладинку містичного ретро-детективу ”Ключ к бессмертию” київського письменника Сергія Пономаренка
— Боюся, дружина з дому вижене, але нічого зробити не можу — люблю книжки, — каже киянин 39-річний Сергій Блажко. Щороку відвідує “Книжковий Арсенал”. — Планую скупитися на три тисячі гривень. У нас доні чотири роки. Вже зависає то в смартфоні, то в планшеті. Треба відволікти. Купуватиму літературу для неї.
20–24 квітня вшосте у столиці відбувся міжнародний “Книжковий Арсенал”. Це один із двох найбільших книжкових ярмарків в Україні. Другий — вересневий “Форум видавців” у Львові.
Черга до “Мистецького Арсеналу” розтягнулася на 200 м. Вхід коштує 50 грн, абонемент на п’ять днів — 150 грн.
Сергій Блажко приїхав із візком-кошиком, як у супермаркеті. Усміхається, відвідувачі його часто фотографують.
— Досить руки обривати пакетами, — каже. — До середини павільйону дійдеш — і вертайся до машини. Кошик не спеціально для книжок куплений. Дружина з ним ходить на оптовий ринок за продуктами.
Із Сергієм зустрічаємося за годину. Розповідає про покупки.
— Найдовше застряв біля видавництв “Старого Лева” і “А-ба-ба-га-ла-ма-га”. Для себе купив “Викинь мотлох із життя” — друзі порекомендували. Це японська система про те, як повикидати зайве — і з квартири, і з голови.
Бачив Сергія Лойка. Купив його “Аеропорт”. Але я ще не готовий сприймати літературу про війну на Донбасі. Сподобалися книжки про Майдан, але не купив. Був там із самого початку і до перемоги. Всі мої рідні й близькі — живі. Але все одно боляче згадувати.
У 19 залах “Мистецького Арсеналу” книжки представили 170 видавництв.
— Молодые люди, в году 365 дней, а в планшете моего внука можно носить 30 тысяч книг. Когда он, по-вашему, это читать будет? — літній чоловік у капелюсі звертається до пари студентів.
— Ми теж електронні книжки читаємо. А сюди прийшли, бо зараз модно квартири гарними виданнями оформлювати, — каже один із хлопців.
– 15-річну дівчину не турбує, що почалася війна. Вона — молода, красива і хоче розважатися, — каже режисерка 29-річна Оксана Артеменко про роман канадки Люсі-Мод Монтгомері “Рілла з Інглсайду”. Його дія розгорається під час Першої світової. Українською вийшов у львівському видавництві “Урбіно”.
— Книжка про те, як життєві труднощі можуть змінити людину на краще. Це одна з останніх частин сімейної саги про Енн із Зелених дахів. Світова класика, її багато разів екранізували. Сама дивилась у дитинстві серіал, де актрису знімали від 10 до 40 років, — продовжує Оксана.
Вона купила збірку оповідань “Червоні на чорному сліди” Ірини Цілик. Хвалиться автографом авторки.
— Серед молодих письменників її проза мені найближча. У книжці є оповідання “Помин”, за яким вже зняли короткометражку. Дівчина їде в село на поминки. Після діда лишилася хата. Сусідка готова купити її. Героїня приїжджає з нареченим. Той весь час розмовляє німецькою по телефону — незабаром мають їхати в Європу. Але вирішують переночувати. Онука помічає біля себе маленьку дівчинку. Це її спогади з дитинства. Наприклад, про те, як дід учив розпалювати грубку.
Наступного ранку їдуть. Раптом авто зупиняється посеред шосе. У фільмі фінал відкритий. Читач має додумати — чи повернуться молоді до дідової хати. В книжці вони не зупиняються.
Читала це оповідання в метро. В горлі стояв ком. Підвела очі до стелі, щоб не розревітися. У нас шість років тому помер дідусь. Батьки теж хотіли продати хату в Макарівському районі на Київщині Я влаштувала істерику. Хоча не розуміла тоді, що за хату треба платити податок, доглядати її. Три роки тому з батьком заїхали в село віддати борги родичам. Щось його переклинило. Почав навідуватися туди, садить город.
64-річна Людмила Павлюк витратила на “Книжковому Арсеналі” 130 грн. Присідає на лавочку відпочити.
— Для пенсіонерів вхідний квиток — 20 гривень. І ходи, слухай розумних людей, — говорить. — Третій день тут. І ще прийду. Ціни виросли, правда. 150 гривень — середня ціна на щось цікаве. Хіба що можна записати новинки й потім у бібліотеці спитати. Та й вдома гори нечитані лежать. Цього разу купила тільки онукові дитячу книжку на розпродажі й “Гетьмани України” Тетяни Таїрової. Вона в Петербурзькому університеті професор, досліджує історію України. Любить її. “Иду по Крещатику, а в глазах людей — свет. Я им питаюсь, наполняюсь”, — пише Таїрова. Вона приїздила недавно. Виступала в Будинку вчителя. Було чоловік десять.
Графічний роман “Палестина” американця Джо Сакко політолог Пітер Залмаєв купує на розкладці незалежних російських видавництв. Віддає 300 грн.
— Я с 1994-го живу в США, — розповідає. — Родители переехали в Израиль как беженцы из Донбаса. Книга пропалестинская, официальный Израиль не в лучшем свете в ней представлен. У родных еще не сформировалось свое мнение. Хочу дать им возможность альтернативного взгляда на арабо-израильский конфликт.
На тій же розкладці хлопець у блакитному костюмі роздивляється “Искусство с 1900 года. Модернизм, антимодернизм, постмодернизм”. Книжка московського видавництва “Ад Маргинем Пресс” коштує 2 тис. грн.
— Долари приймаєте? — питає у продавщиці.
Простягає 100-доларову купюру. Дівчина роздивляється її на світло.
— Я уже получила на ярмарке бумажку 100-долларовую фальшивую.
72 презентації відбулися на цьогорічному “Книжковому Арсеналі”. Його відвідали 60 авторів із 12 країн.
Похожие записи
Об авторе
