“Де я працював, зараз правди немає”
Вівторок, 19 квітня 2016
07:25
“Де я працював, зараз правди немає”
Автор: Сергій Старостенко
Давід Сакварелідзе: ”Порошенко пообіцяв не звільняти мене. За три дні по телевізору я почув, що мене звільнили”
— Мы подняли внутренний Майдан прокуратуры. Но он закончился реваншем старой коррумпированной гвардии. На ее стороне политическая власть, — говорить колишній заступник генерального прокурора, прокурор Одеської області 34-річний Давід Сакварелідзе.
Зустрічаємося 11 квітня в Центрі вільної економіки ім. Бендукідзе. Це на столичній вул. Верхній Вал, 10. Тут Сакварелідзе має кабінет. Запізнюється на 20 хв. На першому поверсі будівлі в кав’ярні пропонують каву по 30 грн та пироги — 50 грн за шматок.
Давіда Сакварелідзе звільнив колишній генеральний прокурор Віктор Шокін — в останній день перебування на посаді. Сакварелідзе приїхав в Україну з Грузії на запрошення президента Петра Порошенка у лютому 2015 року. Прийняв українське громадянство.
Давід запрошує в один із кабінетів — із прозорими стінами й дверима. У сусідніх кімнатах спілкуються молоді люди.
— Учора дали команду розпочати проти нас негативну кампанію в соцмережах і ЗМІ. Мене це не лякає. Лише показує, що політичне керівництво країни займає неправильну позицію, — каже Давід. — Багато спілкуюся з молоддю, із громадськими активістами. Бачу себе поруч із правильними людьми. Там, де правда. Де я працював, зараз правди немає. Але там є чесні люди. Їм треба дати надію.
Ви постійно були у протистоянні з генпрокурором Шокіним і його заступниками. Чому не пішли самі? Чекали звільнення чи не сподівалися на нього?
— Так, я протистояв Шокіну і всім, хто захищає стару систему. Вони комфортно в ній почуваються. Але прокуратура повинна боротися проти корупції насамперед у собі. Потім — проти корупції в державі. Вони ж змагаються за власне збагачення, своєї сім’ї, родичів і кумів.
Працівники ГПУ звернулися до президента із проханням призначити генеральним прокурором людину зі своєї системи.
— Сподіваюся, це не було погоджено з президентом. Можливо, так хотіли показати Юрієві Луценку (керівник фракції “Блоку Петра Порошенка” у парламенті, колишній міністр внутрішніх справ. Заявив про своє бажання стати генеральним прокурором. — ГПУ) — система тебе не приймає. Але ми намагатимемося тебе туди призначити. Щоб суспільство сприйняло це як перемогу.
Сьогодні запит громадськості — генеральний прокурор не із системи, не генерал. Замість кількості зірочок на погонах людям потрібні вчинки, результативні резонансні справи. Прокуратура повинна захищати інтереси громадян, а не лише влади. І боротися з бідністю. Прокуратура здатна повернути в Україну мільярди вивезених із неї доларів.
Що зробили на посаді заступника генпрокурора?
— Показав приклад некорумпованості. Навіть коли генпрокурор і вся структура відвернулися від нас, удалося вдарити по недоторканних людях самого Шокіна. Ми порушили кримінальні справи проти прокурорів. Хоча нам на вищому рівні перекрили оперативну підтримку після справи “діамантових” прокурорів. Перед тим звеліли не допомагати мені — бо це створює проблеми для Шокіна. Однак я погодився їхати в Одесу — прокурором області. Там удалося порушити загальнонаціональні резонансні справи. Через них врешті-решт мене й звільнили.
Чому Порошенко тримався за Шокіна? Був задоволений його роботою?
— Вони давно знають один одного. Порошенко довіряє Шокіну. Президенти завжди хочуть мати вірного генерального прокурора. Щоб підтримував лінію глави держави й не створював загроз для його політичної команди.
Зверталися по допомогу до президента?
— Так. Як результат — мене звільнили, а команду паралізували. Всі починання заморожені.
Як це було?
— Кілька разів писав йому повідомлення — після звільнення наших хлопців, які взялися за справу “діамантових” прокурорів. Минули два тижні і звільняти почали активніше. Біля стін прокуратури виступав сучасний Вишинський (був головним державним обвинувачем на сталінських “показових судових процесах” 1930-х. — ГПУ) на прізвище Куценко (помічник генпрокурора. — ГПУ). Поливав брудом наших працівників. Розказував усій Україні, які ми погані та як усе ідеально у прокуратурі.
Потім була акція на нашу підтримку. До неї ми з Міхеілом Саакашвілі (губернатор Одещини. — ГПУ) зустрічалися з Петром Олексійовичем. Він поцікавився, чи братиму я участь у цій акції. Я сказав, що мітингувати не буду, але вийду й подякую людям за підтримку. Порошенко запитав, чи не збираюся звільнитися і приєднатися до цієї політичної акції. Відповів — ви мене запросили й це має бути ваше рішення. Він пообіцяв не звільняти. За три дні по телевізору я почув, що мене звільнили.
Як зробити прокуратуру сучасною?
— Хірургічним методом. Потрібно всіх, хто пише колективні доноси, звільнити. Вони — багаті люди. Мають зв’язки і вплив. Близькі стосунки з депутатами, суддями, бізнесменами. Вони перейдуть у політичну опозицію. Це — ціна боротьби за нову Україну. Їхні місця займуть люди не із системи. Інші країни пройшли через це — і нічого, там прокуратура не розвалилася.
Чи варто звільнити всіх прокурорів?
— Звільняти треба топових менеджерів, які не розуміють суті прокурорської діяльності. Прокуратура має не цифрами хвалитися, а результатами. Виконує вона замовлення громадськості чи ні. Скільки злочинців покарано, скільки з них сидять, скільки повертають накраденого.
Ваша зарплата становила близько 6 тисяч гривень. У рядових працівників прокуратури — ще менше. Скільки прокурори заробляють у Грузії?
– 2008 року прокурор отримував там 1200–1300 доларів. Плюс бонуси та премії за конкретні результати. Якщо, наприклад, була резонансна справа, слідчий повернув земельні ділянки, значні кошти і відшкодував збитки державі, міг отримати 10–20 тисяч доларів премії. Офіційно. Від держави.
Торік ми заощадили. Після скорочення працівників прокуратури (із 18,5 тис. до 12 тис. — ГПУ) 80 мільйонів гривень забрали в центральний бюджет. Замість того, щоб розподілити ці ресурси на працівників, які залишилися. Також Кабмін прийняв постанову, якою скоротив зарплати прокурорам.
Як впроваджували реформу в Грузії?
— Політичне керівництво не відкривало проти нас кримінальних справ. Навпаки, порушували проти тих, хто заважав. Такі, як Ківалов, боялися навіть висовуватися, не те що агітувати за “русский мир” чи писати колективні доноси. Президент нас підтримував, парламент розумів, куди ми рухаємося. Стало модно бути некорумпованим, ефективним, працювати на благо суспільства й будувати нову Грузію.
Що конкретно зробили в прокуратурі?
— Змінили керівництво. Створили нормальні умови праці, визначили ідеологію, розписали правила. Був суворий контроль. Працювала внутрішня служба безпеки, що перевіряла всі корупційні зв’язки й порушення етичного кодексу прокурорів. Ми боролися з корупцією. Очищали систему. Вкрадене повертали державі.
Чому в Україні реформи просуваються дуже повільно?
— Влада й керівництво прокуратури, судді не розуміють правильно замовлення громадськості. Треба вийти на вулицю і запитати людей — що ви хочете від прокуратури, судів.
Чи можна очікувати якісного прориву у проведенні реформ протягом найближчого року?
— Думаю, будуть зрушення. У влади — гангрена. Її заклеюють пластирем і кажуть, що все добре. Але гангрена залишається. Лікувати треба хірургічним шляхом. Рецепт пише український народ. Ми йтимемо за його волею.
Прокурорської зарплати на життя не вистачало
Давід Сакварелідзе народився у Тбілісі в родині лікарів. Батьки мали двокімнатну хрущівку у військовому містечку. Розлучилися, коли синові було 2 роки. Його виховувала матір.
Вивчився на юриста. Працював у Міністерстві юстиції, Адміністрації президента Саакашвілі, Генеральній прокуратурі, був депутатом грузинського парламенту.
В Україну переїхав торік у лютому. Новорічну відпустку провів у Брюсселі і Трускавці.
— Прокурорської зарплати на життя не вистачало. Квартиру в центрі Тбілісі здаю квартирантам, — каже.
Колекціонує ножі й вогнепальну зброю.
Неодружений.
Похожие записи
Об авторе
