“Через 2-3 роки ми станемо свідками розпаду Росії” – Валерій Балаян

Понеділок, 11 квітня 2016
20:42

Суспільство

“Через 2-3 роки ми станемо свідками розпаду Росії” – Валерій Балаян7

 
Коментувати
Роздрукувати

Автор: Сергій Старостенко

Режисер Валерій Балаян три місяці тому презентував 100-хвилинний документальний фільм “Хуізмістерпутін”, в якому показав кримінальні оборудки нинішнього чільника Росії Володимира Путіна у 1990-х роках під кришуванням тодішнього мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака. Стрічку режисер зняв власним коштом і виклав в інтернет. За два місяці фільм набрав більше двох мільйонів переглядів. Після 30-ти років життя в Росії Валерій Балаян два роки тому переїхав в Україну. Півроку як отримав українське громадянство.

– Я щасливий, що зараз в Україні. Почуваюся тут по-справжньому вдома. Моя бабуся жила в Києві на Севастопольській площі біля кінотеатру “Єреван”. Її чоловік, нерідний мій дідусь, був регентом у Володимирському соборі. Я часто приходив туди у 70-ті, слухав церковний спів. Дивився на ікони Васнєцова. У той радянський час мав відчуття України і Києва як якогось дуже теплого місця на землі, де ніхто тобі не скаже, що ти “чурка”, як у Москві. Всі думають, що цей нацизм російський тільки зараз розвинувся. Він був завжди на всіх рівнях. Тільки зараз розцвів пишним цвітом.
Лицемірним суспільство в Росії було і лишилося.

В чому причина?
Історик Юрій Афанасьєв писав про так звану “російську матрицю”, яка незмінна з часів Івана Калити. У ній людське життя нічого не варте, цінна лише держава як вертикальна структура на чолі з царем.
Я вчора слухав російського патріарха Гундяєва. Він сказав: “Права людини — це людинопоклонська єресь”. Так у 21 столітті вчить жити гебешний агент, який тепер очолив церкву, яка насправді є не церквою, а парткомом.
При Петрі І церква не мала патріархів. 200 років не було їх. При Петрі був синод — державна структура. Священики теж були чиновники — церква була відкрито вбудована в державний апарат.
Попи в Росії завжди були прислужниками деспотизму. Ними і лишилися. Це російська матриця, яка не змінювалася століттями.

Кажуть, що Росія, як і будь-яка імперія, на шляху до розпаду. Які шанси, що ця матриця зміниться саме зараз?
Всі імперії розпалися. Жодна не збереглася. Починаючи від Римської і закінчуючи Австро-Угорською. Росія — остання імперія, яка доживає, стагнує і агонізує. Ми свідки її агонії. Всі військові дії в Україні — це останні конвульсії цієї імперії. Україна змогла відірватися від неї вчасно. Хоча треба було це робити на 20 років раніше.
Зараз у Кремлі — звичайнісінькі карні злочинці і крадії, які всіх купили починаючи від творчої інтелігенції і закінчуючи західними політиками типу Шредера.

За 30 років життя в Росії ви зрозуміли, чому з такою ідеологією мириться народ?
У Путіна немає ніякої ідеології. В Росії вам ніхто не скаже, яке суспільство вони будують — капіталістичне, комуністичне? Єдина ідея, яку влада намагається згодувати народу: буцім Росія духовний оплот, який протистоїть “гнилому” Заходу, “Гейропі”. А в чому та духовність, ніхто не пояснює. Це політичне маніпулювання працює ефективно в силу тільки глибокої неосвіченості населення. Незважаючи на дипломи про вищу освіту, якими люблять козиряти росіяни, в цілому населення Росії досі живе глибоко в Середньовіччі.
Я дев’ять років жив у селі під Москвою, мав своє фермерське господарство. Одна дуже богомільна сусідка тьотя Таня, яка пости тримає і ходить до причастя, раз мені каже: “Валерка, ты вот грамотный. Ты мне обьясни — какого это “отчима” батюшка все время в церкви поминает? “Отчим наш, отчим наш”… Что за отчим?” Віра там — це різновид марновірства і забобон. Прихожани плюються через плече, вірять у забобони, хрестяться на те, що грім гримить. Це вид язичництва, а не християнство. Просто спосіб колективного ритуального дійства. Християнство не проникло вглиб цього народу.
Хоч хтось із Московськогь патріархату в Україні хоч слово пропищав проти війни? За ці два роки 9 тисяч українців було вбито.
На Донбасі МП просто перейшов на сторону бандитів. Я працював для цієї церкви доволі багато — зробив близько десяти фільмів у Москві про православ’я. Я близmко з цими людьми був. Знав спікерів пратріарха — люди серйозні.
Україні можу побажати тільки одне — створити помісну українську православну церкву. Інакше у вигляді МП ми тримаємо на своїй території порохову бочку, яка в будь-який момент може вибухнути.
Це по суті гебешна структурована організація. У них як в армії накази виконують. Під час подій в Криму два роки тому в керченських храмах було складоване обмундирування. Паломники так звані у церквах МП переодягалися і потім ставали самообороною Криму.
Тобто всередині України існує структура, яка є нашим внутрішнім ворогом і виконує вказівки Москви. Не дав Бог, тут щось похитнеться, священики МП дістануть зі своїх підвалів зброю. У них вона вочевидь там є. Українці в силу своєї довірливості не розуміють цієї загрози. Крим їх нічому не навчив.

Автор: Сергій Старостенко

Чи були передумови для того, щоб Крим відділився?

Крим у складі України був автономією, так само, як Косово було автономією у складі Сербії. Путін зараз посилається на прецедент надання Косово незалежності, яку визнали 32 держави: “Косово ж ви визнали. Чому з Кримом не змиритесь?” Косово було автономією складі Сербії. При Тіто вони мали другу албанську мову, і це могло тривати довго. Але після Тіто до влади прийшов націоналіст Мілошевич і вирішив скасувати автономію Косово. В результаті вони взагалі втратили Косово. Бо албанці у Косово повстали.
Від вузьколобого провінційного націоналізму люди втрачають території. Те саме, на жаль, було і в Криму. Крим мав свою російську мову, якою велася документація. Ну і що? Зате Крим був у складі України. Кому там російська мова заважала?
Так, російське населення там не корінне. Його навезли після війни і заселили в татарські хати. Але історія так вклалася. З цим нічого не поробиш. Росіян там 60 відсотків.
Українізація Криму була просто питанням часу, і влада не дала цьому процесу здійснитися природно.

Прогнози про те що Крим повернуться до України — утопія?

Це питання часу. Я впевнений, що Крим у Росії не залишиться. В силу того, що самої Росії не буде в тому вигляді, в якому вона зараз. Те, що першими відділяться від Росії Калінінградська область і Крим — це цілком ясно. Суто географічно.
Не знаю, в якій формі це відбудеться. Кримські еліти можуть в момент путчу чи замаху на Путіна просто проголосити незалежність. Між іншим на референдумі два роки тому було поставлене питання про незалежність Криму взагалі. Знаю, що багато хто голосував саме за незалежність — і від України, і від Росії.
Україна до кримських татар дуже погано ставилася всі ці роки. Вона їх переслідувала, не давала будуватися, не виділяла землі. Памятаю, на Ай-петрі бронетранспортером зносили намети татар. Не розуміючи що єдині справжні українці в Криму — це татари.

В чому була причина такої політики?
Багато помилок в українській політиці — від недомислення і провінційності. Я бачу за рішеннями політиків стратегічно не мислячих людей. Справжній політик рівня Черчилля, де Голля, Тетчер — це людина, яка бачить за горизонт і дозволяє собі непопулістські кроки. Шарль де Голль 90 відсотків суддів звільнив у Франції — бо це була корупційна система.
В Україні ж досі судять судді, які судили за Януковича. У мене дружина адвокат. Вона каже, що в Україні адвокат — це переносник грошей в конвертах до суддів. Уся його роль.
В Криму тепер більшість суддів лишилися в своїх місцях. До 60 відсотків особистого складу СБУ Криму перейшло на роботу у ФСБ. Вони вчора служили Україні, а сьогодні вони вже в ФСБ. Хто ці люди? Хто їх обирав? При такій загрозі з Півночі, яку має Україна, – це безпечність.

Автор: Сергій Старостенко

Яке майбутнє Донбасу? Чи варто за нього триматися? Чи може цей регіон вилікуватися?
В історії все жорстко. Хтось живе, когось вона змиває. Цьому регіону потрібно “русского міра” наїстися по саме горло, щоб більше не захотілося.
Я б на законодавчому рівні пропонував усіх, хто брав участь у створення структур цієї влади, автоматично позбавити українського громадянства.
Подобається Росія — вперед. Вам же там видавали паспорти ДНР. Ви свій вибір зробили, хлопці. Ми вам не кажемо — забирайтеся звідси, ми вас не чистимо. Але ви в виборах брати участі не будете і на державні посади ні ви, ні ваші діти не потрапите.
Так само зробили в Прибалтиці. В Латвії російським військовим пенсіонерам, яких там більше половини, видали “фіолетові паспорти негромадян”. Вони прекрасно їздять Європою з цими паспортами і можуть їздити в Росію без віз. Їм це зручно, бо у них в Росії родичі. Але брати участі у політичну житті латвії не мають права.
А в нас хтось позбавив громадянства людей, які співпрацюють з ДНР-івцями? Вони вільно перетинають кордон України, їздять через лінію розмежування. Тут отримують пенсію і там отримують пенсію. Добре влаштувалися.
У Львівській області живуть їхні дружини з дітьми: у школі хлопчик-переселенець хвалиться: мій тато укропів січе. Таких повно. Чому б у цьому не розібратися? Якщо Україна цю ракову пухлину пустить до себе назад, то ніколи не вилікується.
Якісь же повинні ж бути вчинки з боку влади.

Автор: Сергій Старостенко

За два роки ви не помітили вчинків влади?

Я бачу тільки суцільні запізнення. От відімкнули в Криму світло. Чому ви не зробили це 16 березня 2014 року в день рецерендуму? Чому ще півтора роки йшли фури з продовольством в Крим? Бо у когось були інтереси, зав’язки свої.
Для того щоб повалити владу, не потрібна дивізія. Достатньо 200 чоловік зі зброєю. Революції не робляться великими масами людей, вони робляться рішучістю.

Що може стати причиною розпаду Росії?

Росія вся тримається на нафті. Крім джерел поповнення бюджету ніякої економіки там немає. Сільського господарства в Росії вже не існує. Промисловість: хіба погані машини і літаки. Техніка не витримує конкуренції зі світовою. Лишаються тільки природні ресурси — нафта, нікель, кольорові метали. На нафті і газі 90 відсотків бюджету тримається.
Зараз ціни на нафту впали втричі — російський бюджет уже трусить. В якийсь момент у влади не буде чим платити населенню пайку за лояльність.
Кількість людей, які чогось хочуть, крім як набити шлунок, — мізерно мала.
Свобода в Росії нікому не потрібна, крім піввідсотка якихось маргіналів. Припустимо, навіть мільйон дивиться канал “Дождь” і слухає радіо “Эхо Москвы”. Але є ще 143 мільйони, які дивляться перший канал телебачення.
Що таке русскій мір: прийшов, десь відпрацював, випив пляшку, впав, – і так щодня. Переважна більшість російського населення живе у селищах від зарплати до зарплати. Пробитися в їхню свідомість неможливо.
Путін — прояв цього суспільства. Він говорить їхньою блатною зрозумілою для них мовою. Він тримає народ в покорі на рівні найпростіших рефлексів: сили і певного рівня ситості. Тому завдання Путіна підтримувати рівень бідності на певній планці. А це економічно буде з кожним роком все складніше.
Реальний вплив на нього може мати не народ, а еліти. Елітам же Путін сильно підгадив, допустивши санкції. Багатії не можуть користатися своїми статками за кордоном . Цього вони не простять. Думаю, що головним мотивом повалення Путіна буде бажання російських еліт домовитися з Заходом.
Але тоді замість Путіна можуть поставити знову Медвєдєва. Він буцім більший ліберал і може домовитися з Заходом. Але і це нічого не вирішить. Не потрібно впиратися в персоналії. В Росії вистачає гебешних товаришів.
Будь-яка російська влада ненавидить свободу: діє як ракова клітина — ділиться і робить експансію всього організму. А потім гине разом з тілом. Але ракова клітина не знає, що вона загине. Вся гебешна мафія, яка захопила владу в Росії, загине тільки разом з цією країною. Боюся, що цей розпад буде дуже кривавий. Югославський варіант здасться дитячим садом. Все-таки це країна з ядерною зброєю. Краще б уникнути за будь-яку ціну цього сценарію. Але іншого вже не лишилося.
Питання тільки — рік, два, три, п’ять? Думаю, що протягом найближчих двох-трьох років ми це все побачимо. І мало не здасться.
Україні в цій ситуації головне завдання – зміцнювати північні кордони, щоб з того боку ця навала до нас не прийшла.

У фільмі “Хуізмістерпутін” Ви розслідували, як Путін у 90-х розкрадав міську казну Петербурга під час бартерних операцій. Були якісь свідчення, які показали якісь його людські якості?
Я не побачив жодного людського прояву в ньому. Я думаю, що взагалі ця людина досить просто зроблена. В ньому немає подвійного дна. Життя навчило йому простому правилу: сильний правий.
Колишній депутат Лєнсовєта Микола Андрущенко розказав цікавий епізод: під час путчу прокомуністичних сил в 1991 Андрущенко подзвонив в КДБ з якимись вимогами на підтримку путчистів. Через пару тижнів його зустрів біля гардероба Лєнсовєта Путін і сказав: “Степановичу, що ти наробив? Тебе ж могли заарештувати за цей дзвінок”. Крім старої гардеробниці нікого поруч не було, і Путіна прорвало на відвертість: “Бабки потрібно робити, бабки, Степанич!”
Немає в ньому ніяких ідейних переконань. Путін — це істота, яка зрозуміла, що треба робити бабки.
Путін — як гриб. Він — плід отруйної грибниці, яка його годує і живить. Треба не гриб зривати, а грибницю руйнувати.
В Польщі один відомий актор публічно підтримав політика Ярузельського. Коли він ввечері вийшов на сцену театру, весь зал почав шумітиі не давав йому вимовити слово. Йому не давали більш нічого грати.
Культура елітна в Росії підтримує Путіна. Підписали 200 людей лист в підтримку його дій в Україні. Якби увечері цим артистам суспільство не дало виступати, вони замислилися б, чи лизати дупу Путіну. Але суспільство нічого не робить.
За два місяці фільм в інтернеті набрав більше 2 мільйонів переглядів. Хоча офіційна влада Росії обрала тактику не привертати увагу: робить вигляд ніби цього фідьму немає.
Я дуже втомився на тому фільмі. Це був 8-місячний марафон. Поїду показувати його в Маріуполі і Краматорську.

Автор: Сергій Старостенко

Як ви відпочиваєте?
Маю дачу в Криму. Найбільше люблю працювати в саду. Восени посадив сім нових дерев — дві сливи, дві абрикоси, один горіх і черешні.
Вирощувати дерева – дуже приємне почуття. Думаю, що це в мені говорять карабахські гени. Бо карабахці вирощують сади на горах і камінні.
Дивишся, як вони ростуть, бруньки пускають. Абрикосу два роки тому посадив, а вона вже зацвіла. Це якась відповідь з природи до мене, якась посмішка. Це ніби з Богом розмовляєш. Раджу всім займатися чимось, що дає велике почуття свого призначення. Бо фільм сьогодні треба, а завтра його всі забудуть. Як і тих персонажів, про яких знято.

Источник