У селищі Передільському знайшли 12 снарядів “Смерчу” – підполковник про розмінування Донбасу

Понеділок, 21 березня 2016
16:44

Суспільство

У селищі Передільському знайшли 12 снарядів “Смерчу” – підполковник про розмінування Донбасу

 
Коментувати
Роздрукувати

mil.gov.ua

Одними з ключових на Мінських переговорах є питання розмінування звільнених територій. Масштаб замінованих ділянок досі не відомий. Але його можна уявити: за два дні група інженерної служби 92-ї окремої механізованої бригади зібрала більше чотирьохсот одиниць боєприпасів. Починаючи від гранат і закінчуючи розривними набоями. Про розмінування Донбасу Gazeta.ua розповів начальник інженерної служби 92-ї окремої механізованої бригади підполковник Костянтин Баканов.

Які території заміновані найбільше?
– Це лінія розмежування, а також ділянки довкола вогневих опорних пунктів, де знаходяться наші бійці. Вони прикривають тили і відтинають шлях ворогові. У районі Трьохізбенки, Лобачевого, Лопаскіного Новоайдарівського району Луганської області, де було багато обстрілів мінометами, знаходимо зараз багато боєприпасів. Мінометні міни, артилерійські снаряди і касетні міні. Зараз працюємо над очищенням селища Передільського, по якому свого часу було випущено багато “Смерчів” (система залпового ракетного вогню калібром 300 мм, – Gazeta.ua). А також дачних ділянок поблизу цього села. На сьогоднішній день знищили 12 снарядів. Працювала група саперів з екскаватором. Дістаємо з землі снаряди, доставляємо їх на місце знищення на полігон. Раніше підривали на полігоні в Трьохізбенці, але зараз за Мінськими домовленостями, ми не можемо використовувати там вибухівку навіть для знешкодження снарядів. Робимо це в районі Дмитрівки. Територія бойових дій, особливо в Донецькій області, дуже сильно замінована. Луганська значно менше.

Які ще боєприпаси знаходите під час розмінування?
– На минулому тижні знайшли кілька касетних снарядів, які днями збираємося знищити (складаються з виштовхуваного заряду і сотень вибухонебезпечних малих бойових елементів. Найчастіше від снарядів, що не розірвалися, страждають мирні жителі і особливо діти. Їх приваблює яскраве забарвлення боєприпасів, – Gazeta.ua). Було багато підривів, як військових так і мирних. Зараз люди просто бояться їздити по свої полях. Місцеві звертаються до сільради, а та вже викликає нас на розмінування. Також працюємо з електриками, які відновлюють електромережу.

Чи вистачає обладнання для саперів?
– Потрібне сучасне обладнання і фахівці, які навчать ним користуватися. Зараз у нас обладнання фактично немає. Розміновуємо у звичайних бронежилетах і шоломах. Зовнішня допомога дуже потрібна. Особливо роботи, які могли б підходити до снарядів і оглядати їх. Потрібні так звані датчики розтяжок, яких у нас немає на озброєнні. Зараз на свій страх і ризик сапери для пошуку розтяжок використовують вудки. Візуально в лісі помітити розтяжку майже неможливо. Тому ходимо по лісу з вудками, якщо кінчик у щось впирається, дивимося.

Які боєприпаси найнебезпечніші?
– Особливо небезпечні – це протипіхотні міни, які вистрибують з землі і вибухають на висоті 90 сантиметрів. Їх ще називають “чорною вдовою”. Під час вибуху розлітаються півтори тисячі скалок. Радіус ураження – 40 метрів. Від гранати ще можна вціліти, а “чорна вдова” шансів практично не лишає. Крім того, її дуже важко розгледіти. Минулого тижня знайшли таку на нашій території. Невідомо навіть хто її поставив. Можливо, “Айдар”. А можливо, й диверсанти. Бо ті міни, що ставимо ми, всі записані у формулярах. Ми ставимо їх, робимо запис і перевіряємо раз на тиждень, вибухнула чи ні. Може хтось зняв чи собака пробіг і підірвався. Зняти цю міну неможливо, можна тільки знищити.Після того, як хаос закінчився, всі мінні поля фіксуються і записуються до формулярів. Коли треба було спинити ворога, ніхто нічого не фіксував. Тим більше, що постійно мінялися підрозділи, одні заходили, інші відходили. Тоді було не до карт мінних полів. Зараз у війську дисципліни значно більше.

Скільки часу необхідно для розмінування Донбасу?
– На розмінування піде років десять. Аби тільки не стріляли з того боку. Бо коли сапери ходять на лінію розмежування, їх можуть підстрелити снайпери. У нас є навчені спеціалісти, які хочуть розміновувати. Але коли є загроза, що з-за річки підстрелить снайпер, працювати важко. Бувало, коли екскаватор рив, стріляли по кабіні чи по радіатору. Я не можу сказати, що нас зараз сильно обстрілюють. Два місяці майже не стріляють.

Источник