“АНТИУКРАЇНСЬКИЙ” РЕФЕРЕНДУМ У НІДЕРЛАНДАХ: ХТО ЗА, А ХТО ПРОТИ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ З ЄВРОСОЮЗОМ?

З одного боку – російська пропаганда і незадоволення голландців міграційною політикою ЄС. З іншого – небайдужі українці, які допомагають просувати свою країну до Європи. "Цензор.НЕТ" дізнався про подробиці боротьби з перших вуст.6 квітня громадяни Нідерландів прийдуть на виборчі дільниці, щоб проголосувати на загальнонаціональному референдумі. Питання, на яке вони відповідатимуть, звучить так: “Чи підтримуєте ви ратифікацію угоди про асоціацію між Європейським союзом та Україною?”

Кореспондент “Цензор.НЕТ” зустрівся з членом правління Фундації “Українці в Нідерландах” Оксаною Лозинською і розпитав її про подробиці суспільно-політичної боротьби, що точиться навколо референдуму. От що розповіла нам Оксана.

ГОЛЛАНДЦІ НА РЕФЕРЕНДУМІ: НЕ СТІЛЬКИ ПРОТИ УКРАЇНИ, СКІЛЬКИ ПРОТИ ПЕВНИХ РІШЕНЬ ЄС

“Людей, які не проти Асоціації ЄС з Україною, в Голландії теж багато – але велика кількість з них може не прийти на референдум. А от ті, хто проти, – більш радикальні, більш серйозно налаштовані. І ця позиція, перш за все, пов’язана не з Україною, а з політикою ЄС щодо міграційних припливів до Західної Європи. Також свій вплив має війна в Сирії, проблеми ЄС з Грецією та відносно новими країнами-членами – Румунією та Болгарією. У Західної Європи на сьогодні достатньо внутрішніх проблем.

Здається, питання України стало останньою краплею. Так склалося, що коли в Нідерландах прийняли закон про можливість проведення національного референдуму щодо оскарження рішення на рівні ЄС, то перше питання, на якому вони цей закон задіяли, було питання асоціації України з ЄС.

Самі ініціатори референдуму у певний момент заявляли, що його мотиви не є антиукраїнськими, а більше стосуються певних рішень ЄС щодо міграційної політики та політики розширення власних кордонів.

Чи погоджуюся я з ними? Частково погоджуюся, адже це велика відповідальність – запрошувати до себе додому людей, які тут, найімовірніше, не інтегруються, не приймуть твою культуру, не зможуть її полюбити чи зрозуміти. Більше того, коли і який відсоток цих людей буде тут працювати та робити позитивний вклад у розвиток суспільства? Допомагати треба, однозначно. Але при цьому усвідомлюючи, чим і в яких масштабах ти можеш допомогти і які наслідки це матиме в коротко- та довгостроковій перспективі.

Треба розуміти, що у Голландії, як і у багатьох країнах зараз – теж своя криза. Коли є певний неспокій у суспільстві і з’являється можливість проголосувати на референдумі, шанс великий, що нею скористаються”.

ХТО Є ПРОТИ УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛІСТИ, ЧАСТИНА БІЗНЕСУ, РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА

“Хто саме у Нідерландах агітує проти асоціації з Україною? Перш за все, це Націоналістична партія, PVV, чий лідер – Хєєрт Вилдерз. Це партія, яка відкрито виступає проти асоціації, міграційних потоків і збільшення впливу ЄС. Також проти асоціації висловлюються партії – соціалістична партія SP та партія захисту тварин PVDD.

Великий вплив має комерційна складова. Голландці століттями займалися торгівлею, є практичними, прагматичними, тверезо мислячими людьми. Внаслідок санкцій з боку як Росії, так і ЄС, великі втрати мають зав’язані на Росію підприємці, які займаються квітами, сільськогосподарською продукцією. З іншого боку, їхня практичність і прагматичність впливає на їхні реакції, наприклад, на трагедію із Боінгом (багато відсторонилося від проблеми, яка не торкнулася особисто їх чи їхніх сімей), чи на асоціацію з Україною.

Роль Росії в питанні голландського референдуму не можна недооцінити. Вона фінансує численні заходи та акції, які прямо негативно впливають на імідж України. Згадаймо лише витягнуту із глибокої скрині і перефабриковану справу про вкрадені картини.

З іншого боку, це не є нові ініціативи, які з’явилися за останні пару місяців. Голландія – одна з тих країн, де російська пропаганда є дуже сильною і добре продуманою. У багатьох містах, університетах країни існують російські культурні центри. Через ці центри реалізуються численні проекти, на які виділяються великі кошти. І дуже часто такі проекти мають мало спільного із культурою”.

ЯК УКРАЇНЦІ ПЕРЕКОНУЮТЬ ГОЛЛАНДЦІВ: БРАТИ КЛИЧКИ, “ДЕСАНТ” МИТЦІВ, МАЙСТЕР-КЛАС З ЛІПЛЕННЯ ВАРЕНИКІВ

“Фундація “Українці в Нідерландах” офіційно існує понад два роки. Заснували ми її з метою об’єднання українців у Нідерландах та підтримки Євромайдану в кінці 2013 року. Також нам бракувало юридичної бази для українських шкіл та подальших гуманітарних ініціатив, пов’язаних із наданням обладнання для українських лікарень, одягу та продуктів харчування на підтримку українських військових та дитячих будинків. На даний момент, окрім гуманітарної допомоги, організація проводить заходи соціально-політичного, культурного та освітньо-наукового характеру. До прикладу, серед наших ініціатив – конференції про Голодомор 1932-33 та про Кримську проблему, покази фільмів “Хайтарма” Ахтема Сейтаблаєва та “Геймер” Олега Сенцова.

Також організовуємо концерти та виставки українських митців, українські майстер-класи з писанкарства та Петриківського розпису.

Останні місяці постало питання про референдум, тому ми активно працюємо саме в цьому напрямку. За мету маємо якомога краще інформувати голландського виборця про нашу країну. До прикладу, 18 березня до нас приїздить Ен Еплбаум – відома та впливова американсько-польська журналістка та письменниця, яка багато пише про Східну Європу та про Україну зокрема. Зустріч відбудеться в Амстердамі, і, сподіваємось, що на неї прийдуть не тільки українці, а і голландці. Такими ініціативами ми намагаємося стимулювати голландське суспільство дізнатися більше про Україну, її історію та сьогодення, можливу співпрацю між обома країнами та українсько-європейські перспективи.

Інший важливий захід, запланований наприкінці березня, це візит до Нідерландів братів Кличків. Віталій та Володимир є легендою світового спорту, українською історією успіху. Їхні спортивні досягнення, громадська та політична діяльність можуть бути прикладом для багатьох. Взагалі заходи у нас різнопланові. В такий спосіб ми намагаємося залучити різні цільові аудиторії. Якщо зустріч із Ен Еплбаум розрахована на аудиторію, зацікавлена в соціально-політичних процесах в Україні, то спілкуванням із братами Кличками ми сподіваємося зацікавити людей, які захоплюються спортом. У цьому сенсі родзинкою стане, зокрема, майстер-клас з боксу! Ми спробуємо організувати його у двох містах і залучити якомога більше голландців. А до українців звернемося із пропозицією: “Якщо ти хочеш прийти, приведи з собою п’ять голландців” (сміється). В яких саме містах будемо проводити заходи? Один – на заході країни у більш поінформованому про Україну регіоні, де проживає велика кількість іноземців. А інший – у регіоні, де менше знають про Україну.

Планується ще один захід – бізнес-форум, який зараз організовують міністерства економіки Голландії та України.

Також ми знімаємо кілька коротких фільмів про Україну. У одному з цих фільмів ми беремо інтерв’ю у голландських підприємців, які живуть і працюють в Україні. Та найголовнішим є те, що до референдуму ми хочемо показати у Нідерландах фільм “Зима у вогні”. На даний момент ведемо перемовини, хочемо одночасно показати фільм у кількох містах країни. Режисер, Євген Афінєєвський, до речі, погодився відвідати Нідерланди, щоб взяти участь у дискусії після показу фільму.

Для людей похилого віку у Гронінгені, регіоні, який є дещо менш поінформованим про Україну, одна бабуся організовує майстер-клас із ліплення вареників!

Організувати захід десь у Гаазі чи Амстердамі, які є адміністративною та культурною столицями Нідерландів, – значно простіше, але ми зацікавлені охопити ті регіони, де про Україну знають менше.

Чи намагаються “ватніки” зірвати наші акції? Враховуючи те, що наші заходи здебільшого мають суспільно-політичну спрямованість та збирають велику аудиторію, включно із (відомими) політиками, дипломатами, науковцями, ми про заходи попереджуємо поліцію. Практично на всіх конференціях (наприклад, конференція про Голодомор 1932-33 чи Крим: брати за стіною) поліція була присутня. І – тьфу-тьфу-тьфу! – так склалося, що в нас ще жодного разу не було проблем. А могли виникнути, бо тематика заходів досить актуальна, гаряча та стосується серйозних геополітичних процесів”.

БОРОТЬБА ЗА ГОЛЛАНДСЬКІ МЕДІА: ЯК ДОСТУКАТИСЯ ДО СУСПІЛЬСТВА?

“На жаль, у період підготовки до референдуму практично нереально попасти на телебачення. У нас є дружні до нас журналісти, але ЗМІ не звертають на Україну особливої уваги: для них ми – одна із майже 200 інших країн світу. Це ми про вплив Росії знаємо достатньо, бо ми з ними всю історію “раздєлілі на двоіх”. А в голландців цього досвіду немає, вони намагаються за будь-яких обставин дотримуватися рівнозначних оцінок. В ідеалі вони хочуть подивитись російські новини та українські, вислухати обидві сторони, і лише тоді зробити свої висновки. Та мабуть це не та ситуація, коли висновки можуть бути об’єктивними …

У голландців ще й досі є захоплення світовим загарбником: “Росія, Росія!” Чому воно залишається і після збитого над Донбасом голландсько-малайзійського літака? Мені видається, що допоки це тебе особисто не торкнулося, твої почуття не будуть такими ж болючими. Спочатку ця трагедія сколихнула суспільство. А з часом якось забулося, як те, що далеко і те, що пройшло.

Це в Україні не сумніваються, що до підбиття літака причетні росіяни або проросійські сили. А в Голландії подача інформації повсякчас є дуже обережною, а тому формулювання “російська армія збила” або “сепаратисти вбили…” вони завжди обходять.

Про кого скажуть голландці, якщо попросити їх назвати трьох відомих їм українців? Боксер Кличко, футболіст Шевченко і, можливо, жінка-політик з косою. Про Марію Примаченко або Квітку Цісик вони не знають…”.

ВЛАДА, ЗВИЧАЙНО, Є НЕДОСКОНАЛОЮ, АЛЕ ТРЕБА ПОЧИНАТИ З СЕБЕ

“Вибори у Нідерландах зазвичай відбуваються в середу. Це пов’язано із тим, що більшість виборчих дільниць знаходяться у школах, яким легше зорганізуватися в середу, ніж у неділю. Крім цього, для багатьох віруючих неділя є вихідним днем (наприклад, деякі протестантські групи не мають права голосувати в неділю, а євреї – у п’ятницю та суботу).

Можна покладати надію на те, що на референдум просто не прийде достатня кількість людей, тобто менше ніж 30% виборців. З іншого боку, побоююся, що можуть не прийти саме ті люди, які є за Україну та ЄС.

Голосування відбудеться на виборчих дільницях. Чи варто українцям з нашої Фундації бути там присутніми? Гадаю, що ні. Нам треба робити все до 6 квітня, найважливіші заходи варто провести під час останнього тижня перед референдумом – аби про нас не встигли забути.

“Україна. Референдум. Угода про асоціацію не передбачає вступ України до ЄС. Вона радше стимулює проведення масштабних реформ в країні згідно із європейськими нормами та цінностями. Голосуйте ЗА 6 квітня”.

Що може зробити Україна? Я зараз скажу свою особисту думку, і вона може різнитися від думки середньостатистичного українця. Україні треба працювати і будувати себе, щоб бути привабливим партнером, щоб з нею надалі хотіли Асоціації. Будувати сильну державу, сильних себе. Мені не зрозуміло, чому люди чогось очікують від влади, якщо самі не хочуть нічого змінювати. Кайф, який певна частина українського суспільства ловить від пісень про лабутени і маму Любу, для мене є неповагою до себе та прикладом порушеної системи цінностей. У країні, де іде війна, де прошарок бідних людей є досить великим, дозволяти собі необмежену кількість luxury -атрибутики є просто хамством. І таких прикладів – багато. Нам треба навчитися жити скромніше, переглянути систему цінностей та навчитись обмежувати власні бажання. У нас є проблеми з владою, із корупцією і т.д. Та все ж, кожен повинен змінюватися сам і робити що може на своєму рівні! Принаймні у своєму житті. І лише потім чогось очікувати чогось від інших.

Разом з тим, я бачу, що зміни відбуваються, і цих змін – багато. Але всі хочуть усього відразу – і заробітну платню як у Європі, і рівень життя. На відчутні великі зміни потрібен час. Та зусилля багатьох. Країна міняється, коли міняється критична маса населення. На нас точно чекає успіх, якщо кожен почне з себе!”

Євген Кузьменко, “Цензор.НЕТ”

Источник