Нам треба позбавлятися комплексу вічної жертви – Пекар

Продовження рефлексій після обговорення книги “Цивілізація” Ніла Ферґюсона у клубі “Наш Формат”. Винниченко колись сказав, що українську історію не можна читати без брому, й тим самим зробив дуже погану послугу українському націоналізмові. Тепер українці думають, що в нас була якась особлива історія, страшенно жорстока та кривава, повна страждань і випробувань, якої не мав жоден інший народ. А значить, ми особливі, і шлях наш особливий, і не можна до нас застосовувати традиційні підходи, бо в нас все не так, як в інших.

Читайте також: Сто років боротьби за Україну: чи обійдемося нарешті без брому?

Стривайте, а ви читали англійську історію? Французьку? Німецьку? Японську? Їх можна без брому читати? Там весь час такі ріки крові, гори трупів і руйнації, що Україна зазнавала лише декілька разів у своїй історії.

Треба позбавлятися мазохістичного комплексу вічної жертви. Всі історії більш-менш однакові, окрім історії папуасів на ізольованому острові. А якщо сконцентруватися на поточному часі, то всі модернізації були важкими: обов'язкова війна за незалежність, обов'язковий спротив старих еліт, тимчасове зубожіння більшості населення, неспроможність політичних інституцій, слабкість держав, сила “польових командирів”, невігластво основної маси населення, занепад старих економічних форм і моделей та слабкість нових, масова еміграція. Впоралися, подолали, побудували нові країни.

Читайте також: Вісім зауваг по завершенню Всесвітнього економічного форуму в Давосі

Існує велика кількість сучасних націй, що подолали “прокляття історії”. Сучасні ізраїльтяни, сильні й інноваційні, демонструють суцільну антитезу галутному мисленню вічних вигнанців-страждальців. Сучасні німці є синонімом порядку, відповідальності й охайності – точний антипод образу давніх німців. Японці асоціюються в нас із працьовитістю й особистою залученістю, на відміну від колишніх байдужих нероб. Список можна подовжити ще на десятки пунктів.

Комплекс меншовартості варто долати, і чим швидше, тим краще.

Источник