Нам потрібна перемога, а не мир будь-якою ціною

Проекти бажань, поки дзвони Михайлівського бомкатимуть…

1. Перемоги. Не миру за будь-яку ціну, а перемоги. Інакше усі смерті і страждання будуть дарма. Адже допоки монстр за парєбрікам матиме хоч яку силу, миру нам не бачити – Карфаген має бути зруйновано.

2. Тверезої, холодної голови, витримки. Щоб чітко бачити, де проблема/біда фундаментальна, системна, а де таке – PRполова. Не вестися на популістів. Пам'ятати – дамо розвалити державність, нафіг впало все інше. В кого є бажання жити в безкорупційній, спокійній, заможній (долар по 5,йпт) колонії Москви? Отож – розставляймо пріорітети.

Читайте також: Хочеться вірити, що у 2018 році процеси відновлення справедливості у мовній царині продовжаться

3. Грунтовності. Не родять нічого змістовного і корисного, ані політики старі, ані пустодзвони нові. Бо немає за ними ідеї. Грунтовність, це рецепти розв'язання проблем, що спираються на механізми ідейні. Україні потрібні реальні соціал-демократи, ліберал-демократи, а головне республіканці чи неоконсерватори. При чому саме республіканці є найбільш бажані – друга поправка, продаж землі, ніякого соціал-популізму, україноцентричність – назріло.

4. Дієвості. Держава, це я – так має вважати кожен. Не чекати подачки чи коли там шось десь вирішать – робити. Що в силах, на своєму місці. Великі успіхи – сумма маленьких перемог.

5. Віри в себе. У нас все буде добре, просто не слід будувати небесних замків і не чекати швидких результатів. Ніф-Ніф і Нуф-Нуф будувалися швидко, а Наф-Наф – грунтовно. Так шоб можна було і Зима Йде перечекати і було де Зберігати Спокій і Мастити Кулемет.

Читайте також: Третий “год собаки” в независимой Украине

5. Не зациклюватися. Наша війна за самоідентичність. Тож будуючи військо не забуваємо: більше кіно, книжок, музики, вистав українською. Кількість даватиме якість. Творячи економіку, одночасно слід рухати гуманітарне. Музеї, національні парки, заповідники… Спершу одне, а друге колись – не діє. Все і одразу. Тим більше, що цим займатимуться різні фахівці.

6. Цінувати. Військо – бо вони НАШІ. Родину. Коло надійних людей, хто підставить плече – майдан і війна довели – це наш джокер. Фахівців – довіряти конкретну справу слід, не тому, хто красно з трибуни вола, а тому, хто компетентний в питанні…

7. Здоров'я і сил витримати і реалізувати попередні 6 пунктів.

Источник