Судова реформа: чому в такій редакції ухвалювати процесуальні кодекси не можна

На порядку денному Верховной Ради на завтра, 19 вересня, першим стоїть законопроект №6232 про зміни до процесуальних кодексів.

І поки ми намагаємося второпати, як генпрокурор вважає правильною процедуру добору суддів, яка оголосила переможцями конкурсу тих, хто його кілька років тому запроторив за ґрати, а також у парі з міжнародними партнерами намагаємося пояснити , що 30 недоброчесних кандидатів у фіналі конкурсу до Верховного Суду це аж ніяк не зразковий конкурс, наближається день голосування за черговий елемент судової реформи.

«Без кодексів не буде реформи, мерщій голосувати!» – кажуть нам з екранів телевізора президент і його оточення.

Втім, у найдовшому в історії законопроекті є чимало речей, які не тільки не сприяють проведенню судової реформи, а значною мірою її скасовують.

Одним із головних надбань судової реформи після Революції гідності стало право на вільний відеозапис у суді. Із 2015 року воно дало старт цілому проектові «Відкритий суд», який зібрав тонни відоезаписів неетичної поведінки суддів, а ті, своєю чергою, в багатьох випадках стали підставою для визнання суддів недоброчесними.

Очевидно, така ситуація не влаштовує президента, і в проекті кодексів його авторства тепер суд може легко заборонити відеофіксацію. Так само легко суд тепер може обмежити право на доступ до судового засідання особам, якщо в залі… «не вистачає місць».

Резонансна справа? Призначаємо слухання в найменшій залі судового засідання, виганяємо всіх, і ще й забороняємо знімати. Кому не подобається – штраф 34 000 грн прямо на місці.

Вишенька на торті – суддя зможе таємно зустрічатися із кожною зі сторін окремо, при цьому предмет розмови не може бути зафіксований навіть учасником процесу під страхом відповідальності!

Читайте також: Як Порошенко говорив неправду про Верховний Суд


Погодьтеся – це зручно.

У цілому ж проекти містять як мінімум 13 серйозних загроз (детальніше читайте в спільній заяві громадських організацій).

1. Законопроект дає суддям значні репресивні повноваження (ч. 149 ЦПК, ст. 149 КАС, ст. 136 ГПК у редакції законопроекту).

2. Суд зможе обмежити доступ до зали судових засідань (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту).

3. Суд на власний розсуд зможе заборонити фотофіксацію чи відеозапис відкритого судового засідання (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту).

4. Суд не буде прилюдно проголошувати судові рішення, ухвалені за наслідками закритого судового засідання (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту).

5. Законопроект упроваджує адвокатську монополію на представництво в судах негайно, а не поступово, як це передбачено конституційними змінами, оскільки не містить жодних перехідних положень з цього питання.

6. Законопроект дає сторонам можливість залучати якихось дивних «експертів у галузі права» для роз'яснення суду, як застосовувати норми українського права (ст. 74, 115, 116 ЦПК, ст. 69, 112, 113 КАС, ст. 71, 109, 110 ГПК у редакції законопроекту).

7. Суддя зможе таємно зустрічатися із кожною зі сторін окремо, при цьому предмет розмови не може бути зафіксований навіть учасником процесу під страхом відповідальності (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту).

Читайте також: Конфлікт інтересів: хто ухвалюватиме рішення щодо складу Верховного Суду

8. Законопроект не дає свідкові змоги брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду (ч. 6 ст. 213 ЦПК, ч. 6 ст. 195 КАС, ч. 6 ст. 198 ГПК у редакції законопроекту).

9. В адміністративному судочинстві суд отримає можливість перекласти обов'язок доведення порушення прав на позивача-громадянина (ч. 4 ст. 77, ч. 2 ст. 264 КАС у редакції законопроекту).

10. В адміністративному судочинстві буде заборонено забезпечувати позов шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС у редакції законопроекту).

11. Легалізується розгляд справ у разі, коли з вини суду учасник справи своєчасно не отримав повідомлення – навіть, якщо таке направлення відбулося за хвилину до початку судового засідання, особа вважатиметься належно повідомленою (ч. 2 ст. 268 КАС у редакції законопроекту).

12. У кримінальному процесі сторони провадження, зокрема й сторона захисту, позбавляються права самостійно обирати і залучати судового експерта (ст. 242, 243, 244, 332, 509 КПК у редакції законопроекту).

13. У кримінальному процесі строк досудового розслідування відраховуватиметься з моменту реєстрації інформації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, а не моменту повідомлення про підозру, як тепер (ст. 219 КПК у редакції законопроекту).

Зважаючи на викладене, громадськість закликає народних депутатів не ухвалювати законопроект №6232 щодо реформи судочинства в цілому в разі невирішення зазначених проблем під час другого читання.

Якщо ж ці кодекси будуть проголосовані в такому вигляді – це буде черговим сигналом відкату надбань Революції гідності в частині судової реформи. І відповідальні за це будуть президент як автор проекту й ті депутати, які за нього проголосують.

Источник