Українці мають звільнитися від совкового пошуку “ідеального” царя

Насправді скажу вам чесно, цей “антимайдан” мене налякав. Не тому, що це явно проплачені утирки, дивні меседжі і багато крику, а тому, що після нього я стала уважно читати коменти, пости і побачила дуже неприємну штуку: українці загралися в боротьбу з владою. Я би навіть сказала трохи на ній помішалися. І тому абсолютно не здатні на конструктивну, творчу і направлену на створювання ідею((. І це не просто сумно, це дуже небеспечно!

Я спробую пояснити. 25 років Незалежності, а якщо чесно то і до того, багато з нас жили не думаючи, не голосуючи, крадучи і обманюючи, роздаючи шоколадки і конверти направо і наліво, не сортуючи мусор, не створюючи ніяких громадських об’єднань і партій, тягнучи “все в дом”, що погано лежить, виховуючи своїх дітей як доведеться і впихуючи їх на “престижні факультети”. Це було практично національною ідеєю. Як би так ось “надурняк” проскочити в рай. І фразу “моя хата скраю”, яка раніше мала продовження “перший ворога зустрічаю” скоротили не просто так, а скоротили, тому що так ми хоча б стали такі ментально хазяйновиті і ніби дуже сімейно орієнтовані. А не просто ліниві і пасивні жлоби(

На Майдані Герої змінили президента-жлоба, його дружину-жлобиху, його всіх радників-жлобів, кумів, родичів, синів, тіточок і тд ціною своєї крові, грошей, часу і надлюдських зусиль пассіонарності. Пів року люди стояли на морозі, щоб змінити це все лайно, яке накопичувалося роками.

Потім наступив час коли ці ж (на мою думку) люди пішли на фронт, у волонтери, у політику, в громадські об’єднання і тд.

А всі інші залишилися чекати “манни небесної”. Манна небесна не наступила. І не наступить! І не тому що Президент і не тому що Прем’єр, і не тому, що Рада, а тому, що ви задовбали вже чекати і “сварити владу”. Да, люди, які крали ціле життя не припинять красти в одну секунду, да, на них треба чинити тиск. І найкращий тиск – це перестати красти самому, як не дивно, це створити громадське об’єднання з конструктивною повісткою і стратегією, це створити політичне об’єднання і не взяти на нього гроші в олігарха, це створити громаду села, як мінімум. Да, в нас олігархи дають 8 інформаційних повісток дня і вливають купу грошей, щоб показати, що всі гавно, тільки вони в білому. Це не демократія – це срач, але нажаль так виглядає демократія, коли люди 20 років читала одну (дві максимум) газети і взагалі відключали мозок.

Ми за два роки не створили НІ ОДНУ нормальну і не олігархічну політичну партію і реально вся стрічка кричить, що потрібні перевибори. У нас всі підтримують технократичний уряд поняття не маючи, що таке реформи. Ви хоч розумієте, що фрази “Стало гірше жити” і “Треба реформи” – це майже протилежні фрази? Тому що реформи спочатку обов’язково поняжують рівень життя. Особливо в країні, яка до цього за 20 років тільки крала і тримала долар з золотовалютного запасу, бо дядя-жлоб придумав, що то така “стабільність”. Да, реформи часто буксують, да вони неправильно комунікується, НО нажаль не зміг на Майдан спуститися Святий Дух, щоб зробити ідеальними всіх людей. А найідеальніших поставити у “владу” (терпіти не можу коли всіх якось об’єднують одним словом). Все, що ми маємо (і повірте, це просто хана як круто), що у владу прийшло багато крутих, нових і молодих людей і вони готові боротися і робити. Готові попри ваші крики, що всі оті “погані” і там “зрада” і туди “гавно”. А могли б робити більше якби отрумували хоч якусь підтримку.

Да, тепер модно казати, то такий “перехідний” уряд, то така “перехідна” Рада. Та ні, то така на данний момент влада, яку ми заслужили, а іноді мені здається, що і набагато краща. Бо скоро може бути набагато гіршою. Повірте(

Ми мусимо всередині створити можливість творчої і мобілізуючої повістки дня. Ми маємо кожен для себе зрозуміти, що якщо ми підемо за цією деструктивною ідеєю, яку ми тут розводимо на всі лади, то нам просто хана!!! І не буде “крутої хунти”, бо хунта то такі будуть утирки з автоматами, не буде нового якогось неймовірного Парламенту, бо то буде олігархічний парламент + риги, не буде якогось месії Прем’єр міністра, бо скоріше за все буде популіст, не буде якогось нового президента після Майдану 48 чи Майдану 3, бо то буде дядя Вова. Це все буде якщо ми будемо хотіти швидко і аби як. Швидше – це провінція Кремля. Це швидко і дуже організовано. А в суверинітет і в Європу – це довго, через купу проблем, через затянуті пояси, через волонтерство, через повагу до армії, через довіру до влади і через тиск на владу, через створення громадських рухів, через самокритику, через читання книжок, через дискуссії, через емоційну і інформаційну дієту, через розуміння реформ і конструктивні запитання, через припинення не просто писати, а навіть думати “я красава, влада гавно”, через якесь розумне об’єднання еліт і особливо в Парламенті, бо так як в нас мочаться олігархи – це просто жах, через журналістську етику, бо знову ж таки гроші не пахнуть, але треба ж і совість мати.

Сорі, за такий довгий пост. Просто я справді дуже хочу жити в Україні, а не в провінції Росії) І я знаю, що в Україні все буде добре, але ми трохи маємо вже звільнитися від цього совкового пошуку “ідеального” царя і від цього деструктиву, який насправді часто навіть не наш власний, а проплачений кремлем і олігархами.

Короче кажучи, Слава Україні!

Источник