Український парадокс: захоплюватися Маккейном, а голосувати – за злочинців і клоунів

Ви просто почитайте деякі новини про українських політиків. Мосійчук плюнув у Капліна. Ляшко у Верховній Раді розповідає анекдоти зі триповерховими матюками. Хтось кинув у Капліна півнем (!?). Савченко в ефірі криє відбірними матюками… Отримали підозру в корупції чи були затримані? Відразу коричнева ковдра, інфаркт, виразка, неврози, психози… Потім дехто швидко видужує, коли є можливість втекти чи стає зрозуміло, що «порішав».

А в США 80-річний ветеран війни з раком мозку сенатор Джон Маккейн посилає подалі лікарів, йде на роботу і працює в Сенаті. Він знає, що таке обов'язок перед виборцями, перед країною. Він не йде на двомісячні канікули і не пропадає десь у буфеті під час роботи Сенату. Маючи запитання до чиновників – запитає. Аргументовано і достатньо жорстко та загрозливо. Йому для того, щоб підтримувати відомість та авторитет, не треба бити, наприклад, працівника ЦРУ ногою в пику (як Парасюк із СБУшником) чи обзивати всіх скотиняками і жерти землю біля парламентської трибуни.

Читайте також: Яке запитання мають ставити політикам журналісти

І цим чоловіком ми захоплюємося. Він на це заслуговує. Це добрий приклад. Але потім ідемо на дільниці й обираємо власників коричневих ковдр, відвертих клоунів, недорозвинених напівкримінальників, пристосуванців, представників попередньої влади (кожна з яких обов'язково злочинна, і це не іронія), гречкосіїв, конюхів, бариг… Список можна продовжувати. 

Українська політична та виборча культура. Безглузда та нещадна.

Захоплення американським сенатором Маккейном можна зрозуміти. 80 років. Діагностовано рак мозку. Він іде на роботу. На важливе голосування. Оце сила духу. Це дорожче за публічний образ.

А що українські парламентарі? Вони втомилися. Вони пішли відпочивати.

Читайте також: Реформи в Україні й Золота рибка – чого побажати насамперед

Отут питання. Захолюємося американським політиком? Маємо право. А чому ж не обираємо таких самих? Чому обираємо фактично щоб було кого ненавидіти?

P. S. Штампи «нема за кого», «всі однакові», якщо ще хтось в них вірить, лишаємо там, де взяли. То все неправда.

Источник