Історія на касі “Ашану”, яка змінить ваше ставлення до касирів

Дуже прикра історія з Ашану.

Кілька днів тому це було. Глюкнула банківська картка на касі. Касир – з поганим слухом. Добре, що черг особливо не було. Закрили ми касу, поки я у банк дзвонив, розблоковував. Все з вибаченнями, усмішками. Переписувались у її блокноті. “Вибачте”, “Нічого страшного”, “Дякую” і т.п.

Коли закінчили, пішов я до адміністратора, касирку похвалити.
– А Ви у Книгу скарг подяку їй напишіть.
Написав кілька речень. Розмовляєм з, трішки чомусь здивованою, адміністраторкою. І тут вона видає:
– Ви знаєте, за чотири роки, що я тут працюю Ви ПЕРШИЙ (!!!) підійшли подякувати такій людині. Завжди приходять – жаліються, обзивають “Не те пробила, я їй кажу, а вона глуха! Нашо ви таких на роботу берете?!”. Ви знаєте, – продовжує адміністратор – нам заборонено хамити, але у таких випадках я не стримуюсь і хамлю тим клієнтам”.

А меседж цей мій до того… що перший раз (!!!) за чотири роки (!!!) подякували глухонімому касиру, і Ашану, що працевлаштовує таких людей!

Прошу обов’язково при нагоді подякуйте чи персоналу в залі, чи касиру з будь-якими фізичними вадами. Не полінуйтесь! Виявляється, навіть при підтримці працедавців, наше совкове бидло умудряється і далі таких людей ображати!

Будь ласка, будьте людьми! Ніхто не знає, що кого чекає завтра! 🙁

Источник