Огляд блогосфери від UAINFO. 22 червня 2017
Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 22 червня
Яким був візит Порошенка до США: про що йшлося у Вашингтоні
Це був робочий візит, під час якого скоординовано позиції щодо підготовки і підписання важливих угод і документів – як у безпековій, так і в економічній сферах. Уже найближчим часом ми чекаємо в Україні високих гостей на рівні ключових міністрів адміністрації. Важливо – продовження санкцій, чітка політична позиція щодо підтримки України. Особливо теплою була зустріч із міністром оборони Метісом у Пентагоні, що розпочалася із гімнів України та США. У ситуативній кімнаті, де проходила зустріч, серед кількох електронних годинників є годинник із київським часом – досить символічна деталь.
Верховній Раді пропонують зачекати з канікулами. ДОКУМЕНТ
До кінця поточної сесії Верховної Ради залишилося п’ять (!) сесійних днів. Цього часу аж ніяк не достатньо, щоб парламент устиг розглянути подання ГПУ про зняття депутатської недоторканності з Довгого, Розенблатта, Полякова, Лозового та Дейдея. Повна процедура може зайняти до 25 днів. Порошенко та Турчинов також обіцяли нам розглянути в парламенті проекти законів про правовий статус окупованих територій. За нашими міжнародними зобов’язаннями перед МВФ до кінця сесії ми повинні встигнути прийняти закони для початку діяльності Антикорупційного суду і надання НАБУ права на самостійне зняття інформації в телекомунікаційних мережах.
Модний тренд: колотнеча довкола сміття – не тільки у Львові
Ще одне європейське місто занурилось у сміття. Влада однієї європейської країни з міркувань економії вирішила скоротити кількість муніципальних прибиральників сміття. Один прибиральник заробляє в середньому близько 700 євро. Скоротити збираються близько 10 000 робочих місць – це кожен третій працівник. Робітники сміттєзбірної промисловості оголосили страйк: у столиці миттю виросли гори сміття. Можна сказати, що сміття як засіб політичного тиску – модний європейський тренд.
МВФ: бюрократія, що працює. Як саме й кому варто брати приклад
Я не розумію, як депутатів не може бути на місці під час голосування законів. Я не розумію, як можна проекти законів або проекти рішень надсилати ввечері напередодні голосування. Я не розумію, як можна призначати зустрічі сьогодні на сьогодні, до кінця не знаючи порядку денного і точно не знаючи матеріалів, які виносяться, але за якими потрібна інституційна або політична позиція. І точно не розумію, як можна голосувати за документи, фінальну версію яких ти теж не бачив. Упевнений, що введення елементарного інституційного порядку і планування багаторазово підвищить якість прийнятих в нашій країні рішень, а також поліпшить комунікаційний складник будь-яких політичних рішень.
Ось мені, наприклад, у слові “Донбас” здавна ввижається слово “дно”, на кшталт “Донбас – Днобас”. Тож дозволю собі погратись у це лінгвістичне розкладання, бо живу тут усе життя, а тому скажу відповідально: жити на дні теж можна. Навіть якщо не здогадуєшся, де саме живеш. Інколи схожість слів – це не просто так, інколи це геть невипадково, а дно – не зневажливе визначення, а привід поміркувати: чи таки дно, чи ще/вже ні. Усі ж колись бачили глибоководних риб і химерних мешканців дна? Чудернацькі, чи не так? Інколи видається, що люди з інших областей приблизно так само й уявляють собі жителів Донбасу.
Керівники деяких телеканалів забули, коли почалася Друга світова війна для України
На сайті Національної ради 22 червня не позначене жодним чином як пам’ятна дата. Попри це, більшість українських телеканалів вшановують її як день пам’яті, встановивши на екрані свічки. Певно, керівники телеканалів забули, що Друга світова для України почалася 1 вересня 1939 року. Що розв’язала війну, від якої постраждали мільйони українців, не Німеччина, а Німеччина та СРСР. Певно, “діди воювали”. На жаль, самі українські ЗМІ досі відтворюють базові тези радянської пропаганди.
Українська робота вперше в історії отримала Канського лева
Україна отримала першу відзнаку на міжнародному фестивалі реклами “Канські леви”. Бронзовий лев в категорії Lions Entertaiment дістався Українському кризовому медіацентру за роботу Ukraine Witness, що присвячена трагедії в Бабиному Яру 1941 року. “Для мене і моєї команди цей Бронзовий Лев – навіть більше, ніж Гран-прі. Тому що для українського рекламного та піар-спільноти це – прорив. Ми нарешті розірвали замкнене коло, яке багато років не давало нам піднятися вище короткого списку”, – розповів засновник і член правління Українського кризового медіацентру Геннадій Курочка.
Похожие записи
Об авторе
