Уряд пропонує призначити аудитором НАБУ скандального екс-генпрокурора з Кіпру

Вчора раптово дізналися, що Кабінет Міністрів уже два дні поспіль проводить співбесіди із кандидатами в аудитори Антикорупційного бюро за урядовою квотою.

Усього кандидатів 16, серед них – заступник головного інспектора США Роберт Сторч, якого раніше рекомендували до призначення в аудитори НАБУ від Верховної Ради. Сторч був рекомендований нардепами Антикорупційного комітету за результатами відкритого конкурсу, але не набрав достатньо голосів в парламенті через махінації БПП та НФ.

Також у списку – екс-генеральний прокурор Кіпру Петрос Клерідес. Співбесіда з ним має відбутися сьогодні, 19 травня.

За інформацією з наших джерел, кандидатуру кіпріота підкинув нардеп від БПП Олександр Грановський, який “лично знаком практически со всеми участниками юридического рынка Кипра” та зробив все можливе для зустрічі двох генпрокурорів України та Кіпру, що відбулася у вересні минулого року.

Ось повний список кандидатів від Кабміну:

7 з 16 кандидатів Уряду також претендують на іншу квоту – парламентську. Це: Марта Борщ, Карлос Кастресана, Михайло Буроменський, Олександра Яновська, Сергій Гончаренко, Аркадій Бущенко та Валерій Небога.

Їх рекомендували Антикорупційному комітету або вони самостійно номінувалися для участі у конкурсі. Вчора Комітет мав розглянути всіх кандидатів і призначити дату співбесід, але кворум не зібрався – засідання саботували депутати від БПП, Нарфронту та Опоблоку.

У такий спосіб нардепи дали фору урядовцям першими провести співбесіди та визначитися зі списком фаворитів. Бо, як показує досвід, після публічних інтерв’ю на Комітеті Соболєва у сумнівних кандидатів зникають будь-які шанси на перемогу.

Читайте також: Суд ЦПК проти СБУ: брехня Грицака та мовчання Контори – Шабунін

Прикметно, що співбесіди з кандидатами можна було б відвідати – графік опублікований. Але знайти оголошення про співбесіди можна лише за прямим посиланням; на сайті Кабміну цю інформацію неможливо знайти ані в анонсах, ані в новинах, ані у відповідному розділі “Проведення конкурсів”. Щоб менше журналістів та “грантоїдів” ставили незручні питання майбутньому аудитору від Кабміну, наприклад, пану Гольдарбу або Клерідесу? Або щоб відповіді кандидатів не зашкодили їм стати аудитором за квотою ВР, де з ними іще не спілкувалися?

Більше того, іноземців, рекомендованих Уряду Реанімаційним пакетом реформ, запросили до співбесід менш, ніж за добу. Про це ми дізналися від самих кандидатів. У Марти Борщ, наприклад, яка проживає в Каліфорнії, із-за різниці в часі співбесіда припадає взагалі на ніч.

А от з українськими кандидатами зв’язувалися заздалегідь. Микола Хавронюк повідомив, що його запрошували на спілкування за два-три дні.

На сайті Кабміну зазначено, що самі співбесіди проводяться “робочою групою з попереднього опрацювання документів та проведення співбесід з кандидатами”. Тобто, не члени Кабінету міністрів розпитують кандидата, якого делегують проводити першу незалежну оцінку Бюро, а робоча група. Хто до неї входить? Які висновки вона готує? Які питання ставлять кандидатам?

Чому нардепи не цураються співбесід з майбутнім аудитором, за роботу якого будуть нести політичну відповідальність, а міністри Кабміну делегують цей вибір робочій групі?

За нашою інформацією, там кандидатів питають переважно про “готовність працювати аудитором в Україні”. Тобто, чи готова Марта Борщ або Кесслер зі Сторчем залишити свої справи і приїхати в Україну робити аудит. Припускаємо, що питають це саме для того, щоб почути негативну відповідь. Бо тільки цим можна вибити іноземців з конкурсу – їхньою фізичною відсутністю в країні; тим, що проведення аудиту потрібно буде поєднувати з їх основною роботою.

За іншими критеріями, у першу чергу за професійними компетенціями та досвідом у сфері розслідування корупційних злочинів, українським кандидатам важко конкурувати з іноземними колегами-прокурорами.

Нагадаю, що троє членів комісії з оцінки Бюро мають, згідно закону, мати “значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях, знання та навичками для проведення аудиту та бездоганну ділову репутацію”.

Найсильніший пул кандидатів, які відповідають цим критеріям, – це “міжнародники”, при чому, кіпрський екс-прокурор – не в їх числі. Клерідес був змушений піти у відставку після того, як публічно визнав, що зловживав своєю посадою для звільнення свого сина від кримінальної відповідальності за водіння в нетверезому стані.

Читайте також: Шабунін: У парламенті хочуть знешкодити НАБУ й посилити ГПУ та СБУ

Чотири кандидати від Гельсінської спілки – відомі науковці, адвокати та правозахисники, троє з них – ad hoc судді Європейського суду з прав людини. Займаються захистом прав полонених та прав людини, мають багаторічний та успішний досвід супроводу справ українців у ЄСПЛ. Безперечно, всі вони – видатні фахівці своєї справи, але жоден не працював безспосередньо у правоохоронному органі та не розслідував високопосадову корупцію.

Натомість, такий унікальний досвід мають четверо кандидатів-іноземців.

Роберт Сторч з десяток років працює у сфері аудиту в структурах Міністерства Юстиції США і робив оцінку ФБР та Інтерполу, а також проводив кримінальні розслідування стосовно високопосадовців ФБР. Саме тому його і рекомендували в Посольстві США на запит Антикорупційного комітету ВР України.

Вражаючий досвід розбудови антикорупційного правоохоронного органу з нуля в надзвичайно корумпованій країні має Карлос Кастресана, іспанський прокурор, який очолював своєрідний аналог НАБУ у Гватемілі – Комісію з питань безкарності. Комісія за перші роки роботи пересадила за корупцію десятки високопосадовців Гватемали включно з екс-президентом.

Сильним кандидатом є Марта Борщ, екс-прокурор США, яка засудила за корупцію та відмивання грошей Павла Лазаренка. Марта Борщ не тільки розуміє принципи роботи цивілізованого правоохоронного органу, але і добре знається на українській корупції.

Джованні Кесслер, італійський прокурор та діючий Директор агентства ЄС з протидії шахрайству, розслідує корупцію у структурах ЄС та добре розуміє механізми роботи правоохоронного антикорупційного органу.

То чому Кабмін приховав інформацію про співбесіди з кандидатами в аудитори НАБУ, а іноземців зі світовим ім’ям та бездоганною репутацією, які об’єктивно найкраще підходять на посаду аудитора НАБУ, співбесідують востаннє, попереджаючи їх менше ніж за добу?

Можливо тому, що доля їхньої участі вже вирішена і в двійці аудиторів від ВР та КМУ не буде іноземних прізвищ?

Кандидат із найбільш потужним серед українських учасників конкурсу досвідом кримінальних розслідувань в України – експерт РПР Миколи Хавронюк – відмовився від співбесіди. Наразі не зрозуміло, чи його кандидатуру взагалі будуть розглядати.

Решта списку кандидатів від Кабміну не витримують конкуренції.

Переконати суспільство та міжнародних партнерів України в неупередженості аудиторського висновку буде mission impossible, якщо замість відомих закордонних прокурорів її довірять здійснити комусь типу адвоката Комірчія, пенсіонера Небоги, ньюзван-ведучого Гольдарба, активіста Острянського або Середюка (точно встановити особу не вдалося).

Якщо Кабмін піде за сценарієм Парламенту і теж спробує призначити кандидата, який не відповідає навіть формальним вимогам закону, підтвердяться наміри влади використати зовнішній аудит виключно як спосіб позбутися незручного для всіх чинного директора Бюро.

Інакше як можна пояснити все, що зараз відбувається із призначенням двох із трьох членів в комісію аудиторів НАБУ?

Источник