Експерт розповів про наслідки “особливого статусу” Британії в Євросоюзі
Понеділок, 22 лютого 2016
16:19
Експерт розповів про наслідки “особливого статусу” Британії в Євросоюзі
Британський прем’єр Девід Кемерон домігся свого від Євросоюзу – його країна матиме особливий статус в ЄС. Переговори 18-19 лютого в Брюсселі щодо майбутніх відносин між Британією та рештою ЄС тривали в ніч на 20 лютого безперервно протягом 31 години. І з певними поступками решта 27 країн ЄС погодилися на британські вимоги, аби лише не дійшло до виходу зі спільноти однієї з найбільших її економік, і розвалу ЄС.
Попри домовленості Британія таки проведе 23 червня референдум, на якому вирішить, чи залишатися в Євросоюзі. Прихильників і противників виходу майже порівну: 51% британців за те, аби залишитися в ЄС, 49% – проти.
Серед поступок, які “виторгував” Лондон: можливість не платити або платити менші соціальні допомоги заробітчанам із інших країн ЄС та їх дітям, ніколи не інтегруватися глибше в Євросоюз, преференції для британського фунту в єврозоні та британських бізнесу в ЄС. Та усі ці домовленості не впровадять, якщо британці таки проголосують за вихід із ЄС через чотири місяці. Попри ці угоди й те, що Кемерон агітує за ЄС, “проти” виступає частина міністрів в його уряді та мер Лондона Боріс Джонсон.
Автор: eustudydays.com
Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва.
Те, що британське питання вирішили позитивно, відповідає не тільки інтересам Євросоюзу, а й України, розповів Gazeta.ua директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.
– Ці домовленості – типово британські намагання отримати більший суверенітет для Сполученого королівства в рамках Євросоюзу, – каже він. – Намагання британців підсилила міграційна криза в ЄС (багатотисячний потік біженців з Близького Сходу і Північної Африки протягом 2015 – 2016 років, – ред.). З одного боку, маємо традиційні старання британців мати більше суверенітету, їх боротьбу проти спроб перетворити ЄС у наддержаву. З іншого, намагання захистити свій внутрішній трудовий ринок від заробітчан із країн ЄС.
Про які країни йдеться?
– Британія використала кризу з біженцями з Близького Сходу як привід, аби пригальмувати трудову імміграцію зі східних країн ЄС – з Польщі, Румунії, Болгарії, країн Балтії. Вони користуються великими привілеями на британському ринку праці. Їм ніхто не забороняє працювати, але тепер їм можуть обмежити права на щедру британську соціальну допомогу. Це питання давно непокоїло британців – чому маємо платити приїжджим, які не хочуть працювати?
Читайте також: Євросоюзу загрожує розпад, якщо Британія вирішить припинити членство – Туск
Чи міг раніше уряд Британії скасувати чи обмежити ці виплати?
– Законних підстав скасувати соціальні допомоги в рамках ЄС не було. За законами Євросоюзу країна-член не має давати своїм громадянам більше прав, ніж громадянам інших країн ЄС.
Як на домовленості відреагують британці?
– Це все наклалося на нову хвилю дискусій в Британії щодо вигоди від членства в ЄС. Торік британська Консервативна партія перемогла саме з обіцянкою провести цей референдум. Ці брюссельські угоди мають заспокоїти британців на певний час, аби у них відпало бажання виходити з ЄС.
У чому тут може бути інтерес України?
– Для України це порозуміння позитивне, бо відцентрові тенденції в ЄС, які загрожують розвалом Євросоюзу, загрожують нам самим. Євросоюз – наш найбільший союзник у Європі, до якого ми прагнемо інтегруватися. Мета Путіна – не тільки розвалити Україну, але також розвалити Європейський союз. Росія всіляко “підігріває” і фінансує сили в ЄС, які виступають за його розвал. Те, що британське питання вирішилося позитивно, відповідає інтересам і ЄС, і України.
Об авторе
