Гуляючи з дворічним сином здалека обходжу дитячі майданчики – мати дитини з ДЦП

Середа, 17 лютого 2016
17:10

Elle

Здоров’я

Гуляючи з дворічним сином здалека обходжу дитячі майданчики – мати дитини з ДЦП7

 
Коментувати
Роздрукувати

Фото: Катерина Романчук

Сьогодні у столиці благодійна організація “Долоні щастя” провела зустріч із батьками дітей хворих на ДЦП. Існує багато міфів про це захворювання. Ніби такі діти даються батькам за їхні гріхи або вони з’являються тільки у неблагополучних сім’ях.
Вони не можуть співіснувати в суспільстві, бо не такі як всі.

“Гуляючи з дворічним сином завжди здалека обходжу дитячі майданчики. Нас там уникають і косо дивляться. Ловлю здивовані і жалісливі погляди. Оточуючі мене розглядають, щоб знайти ознаки неблагополуччя, – каже Світлана Сідорова, мама хлопчика з ДЦП. – Не хочу, щоб Тимофійчика сприймали як чужака. Він довгоочікувана дитина. Це наше маленьке щастя, а ніяк не горе. Звичайно є свої труднощі, але ми їх разом витримаємо”.

“Ми хочемо публічно розказати про людей з ДЦП, їх право бути повноцінними членами суспільства. Також закликати громадські заклади не зачиняти двері перед такими людьми і проявляти лояльність, – каже Леся Миськів, організатор акції. – Також ми закликаємо людей з ДЦП виходити зі своїх домівок, з’являтися на вулицях та в громадських місцях, тому що суспільство не може прийняти того, кого не бачить. Вірю, що “Вода камінь точить”. І поступово люди звикнуть і краще ставитимуться до хворих”.

Насправді з такими дітьми легко спілкуватися, треба бути готовим витратити на це трохи більше часу, ніж зазвичай. Людина має договорити її не треба переривати чи пришвидшувати розмову. Не варто уповільнювати розмову, якщо Вас про це не просили. Краще зосередитись на її словах, а ж ніяк не на рухах.

“Право на відвідування публічного місця гарантоване людям з особливими потребами Конституцією України. Особливо страждають діти. Вони потребують уваги та розуміння. Насправді ж отримують від суспільства відсторонення, ніби вони заразні. Або виключають зі звичайних шкіл, буцім здорові діти через дітей з паралічем можуть деградувати”, – каже пані Леся.

“В більшості випадків люди з ДЦП мають нормальний інтелект, просто обмежені в рухах. Якщо ви на вулиці побачили у візку чи з незграбною ходою, похиленою головою та відкритим ротом людину, яка має неконтрольовані хаотичні рухи, не спішіть тікати в бік і злякано оглядатися”, – кажуть організатори.

Параліч виникає в період внутрішньоутробного розвитку, при пологах або на першому році життя дитини. Спровокувати його можуть травми під час пологів, скупчення рідини в мозку, хронічна недостатність живлення киснем плоду, забої та психічні травми, несумісність крові матері за резус-фактором або групою крові, внутрішньоутробна асфіксія плоду. Найнебезпечніша для вагітної інфекції на останньому триместрі. Це так звані “дитячі” вірусні захворювання, сильні токсикози та порушення роботи ендокринної залози.

Нагадаємо, що в Україні піднялася хвиля обурення людей з приводу ситуації, яка сталася у Львові з хворим на ДЦП Романом Кисляком. Його офіціант вигнав з ресторану, бо він здався трохи дивним. У свою чергу Роман на чоловіка не ображаєть і зізнається, що давно відчуває себе тягарем для суспільства.

Источник